Кіровоградської області
"22" березня 2011 р.Справа № 5013/146/11
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №5013/146/11
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: відкритого акціонерного товариства "Кіровський", с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області
про стягнення 14851 грн.
від позивача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
від відповідача - участі не брали, хоча відкрите акціонерне товариство "Кіровський" було належним чином сповіщено про час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №01877582 від 15.03.2011 року (а.с. 52).
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до відкритого акціонерного товариства "Кіровський" про стягнення 14000 грн. боргу, 713 грн. пені, 138 грн. 3% річних.
Відповідач в судовому засіданні 22.03.2011 року участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №01877582 від 15.03.2011 року (а.с. 52), причини неявки не повідомив, позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
Між відкритим акціонерним товариством "Кіровський" ("замовник") та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ("виконавець") укладено заявку-договір №37 від 01.10.2010 року (далі - договір №37 від 01.10.2010 року), заявку-договір №36 від 30.09.2010 року (далі - договір №36 від 30.09.2010 року), заявку-договір №35 від 30.09.2010 року (далі - договір №35 від 30.09.2010 року), за умовами яких виконавець зобов'язався надати замовнику транспортні послуги (власним автотранспортом здійснити перевезення вантажу замовника по маршруту с. Вільне Кіровоградського району Кіровоградської області - м. Івано-Франківськ автомобілями марки МАЗ, номер автомобіля-НОМЕР_6, н/причеп ШМІТЦ НОМЕР_2; марки ВОЛЬВО, номер автомобіля-ВА4178АР; н/причеп КРОНЕ НОМЕР_3; марки ИВЕКО, номер автомобіля-НОМЕР_4; н/причеп КРОНЕ НОМЕР_5, протягом 2 днів), а замовник зобов'язався оплатити зазначені послуги (а.с. 9-11).
На виконання умов договорів №37 від 01.10.2010 року, №36 від 30.09.2010 року, №35 від 30.09.2010 року позивачем було надано відповідачеві транспортні послуги на загальну суму 21000 грн., що підтверджується актами виконаних робіт №35 від 05.10.2010 року на суму 7000 грн., №36 від 05.10.2010 року на суму 7000 грн., №37 від 05.10.2010 року на суму 7000 грн. (а.с. 12-14), товарно-транспортною накладною від 02.10.2010 року (а.с. 46) та актом звірки взаємних розрахунків, підписаний відповідачем 28.02.2011 року без зауважень та скріплений печаткою відкритого акціонерного товариства "Кіровський" (а.с. 39).
Договорами №37 від 01.10.2010 року, №36 від 30.09.2010 року, №35 від 30.09.2010 року сторони передбачили, що оплата за перевезення вантажу здійснюється по факту розвантаження, після підписання акту виконаних робіт.
Між тим взяті на себе зобов'язання відкрите акціонерне товариство "Кіровський" належним чином не виконало: за надані позивачем транспортні послуги розрахувалось частково в сумі 7000 грн., про що свідчать банківська виписка по рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 21.10.2010 року та рахунок-фактура №68 від 30.09.2010 р. (а.с. 37, 38), внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 14000 грн.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Докази виконання в повному обсязі відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договорами №37 від 01.10.2010 року, №36 від 30.09.2010 року, №35 від 30.09.2010 р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 14000 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Позивач просить стягнути з відповідача також пеню за прострочку виконання зобов'язань в сумі 713 грн.
Згідно умов договорів №37 від 01.10.2010 року, №36 від 30.09.2010 року, №35 від 30.09.2010 р. замовник зобов'язаний сплатити пеню за порушення термінів оплати згідно чинного законодавства України.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За вказаних обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 06.10.2010 року по 02.02.2011 року в сумі 713 грн. є також обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 138 грн. 3% річних за період з 06.10.2010 року по 02.02.2011 року, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Кіровський" (27640, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Вільне, вул. Леніна, 1, р/р №26009312223001 в КОР КБ "Приватбанк", МФО 323583, ідентифікаційний код 00852465) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) - 14000 грн. боргу, 713 грн. пені, 138 грн. 3% річних, 148,51 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Згідно частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.В. Таран
Повний текст рішення складено і підписано 23.03.2011 року.