83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.02.11 р. Справа № 37/47
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь, ідентифікаційний код 23599040
до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про: стягнення за договором оренди №882-О від 18.06.2007р. заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 2222,09грн., послуг в розмірі 20,51грн. та пені в розмірі 78,95грн.
за участю уповноважених представників:
від Прокурора - Смагіна Г.В. (за посвідченням № 3691, дійсне до 18.08.2015р.);
від Позивача - Катан І.М. (за довіреністю б/н від 22.02.2011р.);
від Відповідача - не з'явився
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.
У судовому засіданні 28.02.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (далі -Позивач) звернувся з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі -Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2222,09грн. і пені в сумі 78,95грн. на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради як стягувача за реквізитами місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя Донецької області на р/р №33213871700052, код ЄДРПОУ 3468694, ГУДКУ у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016, код платежу 22080401, а також за послуги орендодавця в сумі 20,51грн. на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради за реквізитами: р/р №35422004003177, код ЄДРПОУ 23599040, ГУДКУ у Донецькій області, м. Донецьк, МФО 834016.
В обґрунтування позовних вимог Заявник позову посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди №882-О від 18.06.2007р. з листопада 2009р. по листопад 2010р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість та виникли підстави для нарахування пені.
На підтвердження вказаних обставин Заявник позову надає договір оренди №882-О від 18.06.2007р. та рахунок заборгованості №2771/1 від 22.11.2010р..
Нормативно свої вимоги Заявник позову обґрунтовує ст. ст. 5, 10, 18, 19, 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 324, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 36-1 Закону України „Про прокуратуру”, ст.ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у судовому засіданні 28.02.2011р. надав пояснення (а.с.а.с.17, 18), якими підтримав заявлені вимоги у повному обсягу, та надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.19-27)
Відповідач у судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, своєї позиції до відома суду не довів, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи.
Наразі, як вбачається із відмітки поштового відділення (а.с.14) ухвала про порушення провадження у справі була повернута до суду у зв'язку із закінченням строку її зберігання. З огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228 та в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.
Прокурор та Позивач у судовому засіданні 28.02.2011р. підтримали позовні вимоги у повному обсягу, наполягаючи на їх задоволені в цьому судовому засіданні.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних документів у світлі ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.
Дійсно Відповідачу було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду своє позиції по суті спору з представленням відповідних доказів (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання Відповідача здійснювати свої процесуальні права та обов'язки.
Вислухавши у судовому засідання Прокурора та представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , суд
18.06.2007р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладено договір на оренду нежилого приміщення № 882-О (а.с.а.с. 6-8), згідно п.п.1.1, 8.1. якого Позивач передає Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. 9 Травня, б.5, корп.3, загальною площею 12,20кв. м., для використання під торгівлю непродовольчими товарами, строком до 06.07.2017р.
За змістом п. 2.4. Положення про Управління міського майна Маріупольської міської ради (а.с.а.с.24, 35) здійснення повноважень орендодавця міського комунального майна віднесено, серед іншого, до основних напрямків роботи Позивача. В свою чергу, перебування будівлі, в якій розташовано орендоване приміщення, в комунальній власності, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно (а.с.22).
Згідно умов п.п.4.2, 5.2-5.3. зазначеного договору на Відповідача покладені наступні грошові зобов'язання:
- з оплати послуг Орендодавця з обслуговування у розмірі 1,59грн. щомісячно;
- зі сплати орендної плати у розмірі 173,00грн., з розрахунку 14,18 гривень за 1 кв. м. (за перший місяць, в подальшому - з урахуванням рішень Маріупольської міської ради та індексу інфляції) -не пізніше 20 числа поточного місяця на реквізити отримувача - місцевий бюджет Жовтневого району.
Умовами п. 7.3. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.
26.09.2007р. у відповідності до вимог п. 2.1. договору об'єкт оренди був переданий Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт №5476 прийому-передачі нежитлового помешкання (а.с.23).
Задля забезпечення належного виконання Відповідачем грошових зобов'язань, Позивачем виписувалися рахунки за період з липня по листопад 2010р. включно у загальній сумі (а.с.10) 2222,09грн. (орендна плата) і 20,51грн. (плата за послуги Орендодавця), через несплату яких на орендні платежі була нарахована пеня (а.с.127 у розмірі 78,95грн., на примусовому стягненні яких наполягають Прокурор та Позивач.
Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався та ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звіряння розрахунків від 23.02.2011р. (а.с.20), складеного та надісланого (а.с.19) Позивачем на вимогу суду.
Згідно наданої довідки №04-4/463 від 24.03.2011р. за підписом керівника і головного бухгалтера Позивача (а.с.21) станом на 23.02.2011р. заявлені до стягнення грошові вимоги Відповідачем не погашені.
Суд розглядає справу в всіх заявлених позовних вимог, оскільки їх сумісне висування не суперечить приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги є однорідними (грошовими), пов'язані наданими доказами та підставами виникнення (порушення грошових зобов'язань за договором оренди), а їх сумісний розгляд не перешкоджає з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та не утруднює вирішення спору, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної економії, та у повній мірі узгоджується із гарантованим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р., правом на ефективний судовий захист.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Прокурора до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань та застосуванні наслідків їх невиконання у вигляді стягнення нарахованої пені.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема - Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору №882-О від 18.06.2007р. на оренду нежитлового приміщення, що знаходиться в комунальній власності м. Маріуполя.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з оплати послуг з обслуговування узгоджується із приписами ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди №882-О від 18.06.2007р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із щомісячного здійснення платежу за послуги з обслуговування на користь Орендодавця та орендної плати не пізніше 20 числа поточного місяця на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя відповідно до умов п.п. 4.2., 5.2. договору оренди №882-О від 18.06.2007р.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, як вбачається із матеріалів справи, внаслідок невиконання грошових зобов'язань за період з листопада 2009р. по листопад 2010р. утворилась заборгованість з орендної плати в сумі 2222,09грн. та за послуги орендодавця в сумі 20,51грн.
Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Орендар вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язань у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та у разі прострочення на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати та за послуги Орендодавця умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу -у сумах -2222,09грн. та 20,51грн. відповідно.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі -сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.3. договору оренди №882-О від 18.06.2007р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги висновок суду щодо наявність заборгованості Відповідача, яка сформувалась протягом вказаного Прокурором та Позивачем періоду, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунку пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі - 78,95грн.
Судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача та підлягають стягненню на користь бюджету, оскільки Заявник позову звільнений від сплати судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах територіальної громади в особі Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про стягнення за договором оренди №882-О від 18.06.2007р. заборгованості по оплаті орендної плати в розмірі 2222,09грн., послуг в розмірі 20,51грн. та пені в розмірі 78,95грн.- задовольнити у повному обсягу.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь стягувача - Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040) за реквізитами отримувача - місцевого бюджету Жовтневого району, код ЄДРПОУ 34686694, п/р 33213871700052, ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код платежу 22080401, заборгованість з орендної плати у сумі 2222,09грн. та пеню в сумі 78,95грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління міського майна Маріупольської міської ради, м. Маріуполь (ідентифікаційний код 23599040, п/р 35422004003177 ДУДКУ в Донецькій області, МФО 834016) заборгованість за послуги обслуговування в сумі 20,51грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету компенсацію державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 28.02.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2011р.
Суддя