83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.03.11 р. Справа № 31/7пн
Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Павловій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Макіївка
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Макіївська міська рада
про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 54,0м2, розташоване на першому поверсі в АДРЕСА_1
В присутності представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність
від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність
Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, м. Макіївка звернулася із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Макіївка про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 54,0м2, розташоване на першому поверсі в АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.12.2008р. він придбав квартиру АДРЕСА_1. В подальшому ним була проведена реконструкція, в результаті якої квартиру було переобладнано під нежитлове приміщення (магазин), зокрема, закладена частина віконного пройому, розібрана підвіконна частина зовнішньої стіни для улаштування дверей. 02.12.2010р. між ним та відповідачем було укладено договір оренди вказаного нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі АДРЕСА_1. Разом з тим, відповідно до листа від 17.12.2010р. відповідач відмовився від підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди, мотивуючи це тим, що в позивача відсутнє право власності на нежитлове приміщення, розташоване на першому поверсі житлового АДРЕСА_1. Враховуючи зазначене, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом. В обґрунтування правових підстав позову посилається на ст.ст. 316-320, 376 Цивільного кодексу України.
Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначає, що 02.12.2010р. між ним та позивачем укладено договір оренди нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі АДРЕСА_1. У відповідності до п.2.1 вказаного договору сторони домовились про передачу до 24.12.2010р. приміщення, про що повинен був складений відповідний акт прийому - передачі. Разом з тим, орендодавцем (позивачем) не було надано будь-якого документу, що посвідчує його право власності саме на нежитлове приміщення, яке було предметом договору оренди. Відповідач зазначає, що враховуючи те, що приміщення за своїм функціональним призначенням хоча і придатне для використання в якості магазину, проте, відсутні документи про підтвердження права власності позивача на зазначене майно, в зв'язку з чим відповідач був змушений відмовитись від підписання акту прийому-передачі.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 24 лютого 2011р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Макіївську міську раду.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та день судового засідання була повідомлена належним чином, письмові пояснення по суті заявлених вимог не надала.
Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за узгодженим клопотанням представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, суд встановив наступне.
09 грудня 2008р. між ОСОБА_5 (Продавець) від імені якої діяв ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (Покупець) уклдано договір купівлі-продажу квартири. Відповідно до умов зазначеного договору Продавець (в особі представника) передав квартиру у власність Покупця, а Покупець прийняв квартиру і сплатив за неї обговорену грошову суму.
Двохкімнатна квартира, що відчужувалася за даним договором, розташована за адресою: АДРЕСА_1 та має наступні характеристики: загальна площа квартири:53,40кв.м.; житлова площа квартири: 33,90кв.м; кількість житлових кімнат в квартирі: 2(дві).
На підставі зазначеного договору Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки” за позивачем зареєстровано право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Приватний підприємець ОСОБА_2 (позивач) здійснив без належного дозволу переобладнання квартири під нежитлове приміщення з метою здійснення в ній підприємницької діяльності.
02 грудня 2010р. між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення.
Відповідно до умов зазначеного договору Орендодавець зобов'язується надати Орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що знаходиться на першому поверсі АДРЕСА_1 Донецької області. Загальна площа приміщення складає 54,00кв.м. Приміщення надається для використання в якості магазину для продажу товарів промислової групи.
Термін дії договору становить 1 (один) рік з дня підписання. При цьому орендодавець зобов'язується в строк до 24.12.2010р. передати орендарю Приміщення, про що складається відповідний акт прийому - передачі.
Листом від 17.12.2010р. відповідач повідомив позивача про відмову від підписання акту прийому-передачі вищезазначеного об'єкту, в зв'язку з тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на нежитлове приміщення.
При проведенні технічної інвентаризації працівниками КП „БТІ м. Макіївки” було встановлено, що в АДРЕСА_1 самочинно проведена реконструкція: улаштований дверний проріз в несучій стіні, при цьому збільшена площа загальна площа на 0,60м2 та складає 54,0м2.
Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ст.320 ЦК України власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.
Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Статтею 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно - технічних вимог і правил експлуатації будинку. Згода власників інших приміщень в будинку, де знаходиться спірний об'єкт на переобладнання квартири під нежитлове приміщення - магазин наявна.
Право власності на спірне приміщення не оспорюється третіми особами. Порушень санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будинку не встановлено. Будь-яких заяв з приводу порушення прав інших власників квартир в будинку не надходило.
Відповідно до технічного висновку з обстеження конструкцій вбудованого нежитлового приміщення в житловому АДРЕСА_1 встановлено, що виконане перепланування вбудованого нежитлового приміщення в жилому АДРЕСА_1 не погіршила можливість конструкцій будівлі. Стан основних несучіх конструкцій вбудованого нежитлового приміщення - нормальне. Вбудоване приміщення (магазин) відповідає вимогам ДБН В 2.2-23:2009 „Будівлі та споруди. Підприємства торгівлі”. Вбудоване нежитлове приміщення в житловому АДРЕСА_1 до подальшої експлуатації придатне в якості магазину.
Суд дійшов висновку, що вимоги позивача як власника спірного вбудованого приміщення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись ст. 328, 331, 376, 392 Цивільного кодексу України, ст. 33, 43, 49, 82, 85 ГПК України, господарський суд,-
Позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Макіївка
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Макіївка
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Макіївська міська рада про визнання права власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 54,0м2, розташоване на першому поверсі в АДРЕСА_1 - задовольнити.
Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) право власності на вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 54,0м2, розташоване на першому поверсі в АДРЕСА_1.
Судові витрати у справі покласти на позивача.
Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ушенко Л.В.
Повний текст рішення складено та підписано 15 березня 2011р.