22.03.11р.
Справа № 5005/2395/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький асфальто-бетонний завод" (м. Запоріжжя)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості за договором оренди техніки від 18.06.2009р. у загальному розмірі 7 161, 99 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: Кравченко С.І. - представник (дов. № 05/11 від 05.11.10р.)
від відповідача: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство "Запорізький асфальто-бетонний завод" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди техніки від 18.06.2009р. у загальному розмірі 7 161, 99 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 5 411,78 грн. - інфляційних втрат та 1 750,21 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
18.06.2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди техніки строком до 18.09.2009р.
На підставі укладеного договору, позивач надав відповідачу послуги з оренди техніки на загальну суму 70 729,99 грн., згідно наступних документів: акта №ОУ-0000187 від 07.07.2009р. на суму 12760,00 грн. з ПДВ; акта №ОУ-0000190 від 03.08.2009р. на суму 20899,99 грн. з ПДВ; акта №ОУ-0000200 від 24.09.2009р. на суму 37070,00 грн. з ПДВ.
Пунктом 5.2. вказаного договору було визначено, що орендна плата та транспортні витрати сплачуються в безготівковому порядку на особовий рахунок орендодавця, протягом 10-ти днів після закінчення терміну оренди.
В порушення встановленого порядку оплати, відповідач оплату отриманих послуг не здійснив і мав перед позивачем заборгованість в сумі 58 823,71 грн., граничний строк оплати якої настав 28.09.2009р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2010 року по справі № 6/6-10 задоволено позов ВАТ "Запорізький асфальтобетонний завод" до ТОВ "Стройекспорт" про стягнення заборгованості за вищевказаним договором. Рішення набрало законної сили 14.11.2010р. Господарським судом Дніпропетровської області 24 листопада 2010 року видано наказ про примусове виконання рішення. Наказ пред'явлено до виконання в Державну виконавчу службу Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ.
Отже, судом встановлено зобов'язання по оплаті відповідачем на користь позивача основної заборгованості в сумі 58 823,71 грн. та за порушення виконання грошових зобов'язань - інфляційних втрат за період жовтень-листопад 2009 року, 3% річних за період з 29.09.2009р. по 23.12.2009р.
У зв'язку з тим, що вищевказані грошові кошти були сплачені відповідачем лише 20.12.2010р., позивач просить суд на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути інфляційні втрати за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року - 5 411,78 грн., а також 3% річних за період з 24.12.2009р. по 20.12.2010р. - 1 750,21 грн.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 4908300784255, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2010 року по справі № 6/6-10 задоволено позов ВАТ "Запорізький асфальтобетонний завод" до ТОВ "Стройекспорт" про стягнення 58 823,71 грн. - основного боргу, 1 182,36 грн. - індексу інфляції, 415,79 грн. - 3% річних, 604,22 грн. - держмита, 312,50 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Вказана заборгованість відповідача утворилась внаслідок порушення умов договору договору оренди техніки від 18.06.2009р.
На виконання вказаного рішення 24.11.10р. видано наказ про примусове виконання.
Постановою Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 22.12.2010р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного вище наказу.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач погасив борг у загальному розмірі 61 338,58 грн., згідно наказу господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2010р. лише 20.01.2011р. Вказаний факт підтверджується банківською випискою, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
Частинами 1, 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути 5 411,78 грн. - інфляційних втрат за період з грудня 2009 року по листопад 2010 року та 1 750,21 грн. - 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 24.12.2009р. по 20.12.2010р.
Судом прийняті до уваги приписи ст. 35 Господарського процесуального кодексу України відносно фактів та обставин, які встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 6/6-10 від 02.11.10р., оскільки вони є загальновідомими, не потребують доказуванню, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У відповідності до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Так, відповідно до статей 598-609 Цивільного кодексу України, рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) визначено у ст. 217 ГК України як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (постанова ВСУ від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).
Нормами чинного законодавства не встановлено жодних обмежень щодо реалізації кредитором свого права на стягнення з боржника інфляційних втрат та 3% річних в іншому провадженні, окремому від провадження, в якому з боржника стягувалася сума основного боргу. Діюче законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення.
Грошова сума в порядку обліку індексу інфляції може нараховуватися по день фактичного стягнення з боржника суми заборгованості, оскільки між сторонами існують матеріальні відносини (зобов'язання), на котрі розповсюджується дія ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Позивачем при визначенні періоду нарахування інфляційних втрат допущено порушення, а саме: нарахування позивач у своєму розрахунку почав з грудня 2009 року, в той час, як нарахування інфляційних втрат слід починати з січня 2010 року. Після проведеного розрахунку, господарським судом встановлено, що стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 4 823, 54 грн.
Розрахунок 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат за період з січня 2010 року по листопад 2010 року в сумі 4 823, 54 грн. та 3% річних за період з 24.12.2009р. по 20.12.2010р. у розмірі 1 750,21 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки обставини у справі та докази на їх підтвердження свідчать про прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання. Тому, посилання позивача на приписи частини другої статті 625 ЦК України ґрунтуються на законі. Винесення судом рішення про стягнення заборгованості не припиняє грошове зобов'язання. Грошова сума в порядку обліку індексу інфляції може нараховуватися позивачем по день фактичного стягнення з боржника заборгованості, оскільки до цього дня існує матеріально правовідношення (зобов'язання), на яке поширюється вимога статті 625 ЦК України.
Викладене є підставою для часткового задоволення позову. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 598 - 609, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. 1217 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" (49083, м.Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; код ЄДРПОУ 32561079) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький асфальто-бетонний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул.Гончарова, буд. 20, код ЄДРПОУ 03327144) - 4 823 грн. 54 коп. - інфляційних втрат, 1 750 грн. 21 коп. - 3% річних, 93 грн. 62 коп. витрат по сплаті державного мита, 216 грн. 62 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя
І.Ю. Дубінін