16.03.11р.
Справа № 5005/631/2011
За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до Дніпропетровського обласного закритого акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Дніпротурист", м. Дніпропетровськ
про стягнення 251 грн. 42 коп.
СУДДЯ ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від позивача: Тележинська А.А. - юрисконсульт 1-ої категорії, дов. від 02.03.2011р. №707;
Денисов А.М. - юрисконсульт 2-ої категорії, дов. від 01.01.2011р. №70(був присутній у судовому засіданні 22.02.2011р.)
від відповідача: Воронов І.В. - представник, дов. від 16.02.2011р. (був присутній у судовому засіданні 22.02.2011р.).
Позивач просить стягнути з відповідача 251 грн. 42 коп. -недоотриманих коштів за договором оренди від 25.07.2006р. №ПР/Л-062166/Нюдч.
Відповідач у відзиві (вх. №11775/11 від 21.02.2011р.) на позов просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки: - відповідачем було виконано умови договору з оплати наданих послуг у повному обсязі, що підтверджено і самим позивачем у тексті позовної заяви; - положення договору не містять будь-яких посилань ані на вартість окремого індивідуального майна, ані на середню вартість окремо взятих пасажирських вагонів; - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду не містять жодних обставин, що стосуються відповідача, адже виявлені порушення в діях позивача не є причинно-наслідковим явищем вини відповідача; - постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду не набрала законної сили.
Відповідач у клопотанні (вх. №16406/11 від 10.03.2011р.) просить здійснити слухання справи за відсутності представника відповідача та відмовити в задоволенні позовних вимог, а також зазначає, що факт повної сплати відповідачем суми договору підтверджується позивачем у позові.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.
У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
- 25.07.2006р. між позивачем - Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (орендодавцем) та відповідачем - Дніпропетровським обласним закритим акціонерним товариством по туризму та екскурсіях "Дніпротурист" (орендарем) було укладено договір № ПР/Л-062166/Нюдч (надалі -Договір), відповідно до розділу 1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування пасажирський поїзд, який складається з вагонів 3 ЦМО; поїзд передається в оренду з метою перевезення пасажирів на дільниці Дніпродзержинськ-Євпаторія-Феодосія-Дніпродзержинськ у термін з 28.07.2006р. по 31.07.2006р.;
- відповідно до пункту 1.3 договору вартість орендованого майна складає 958 934 грн. 68 коп.;
- сторони погодили у пункті 8.1 Договору, що він набирає сили з моменту його підписання та діє по 31.07.2006 року;
- вартість оренди поїзда становить суму оренди окремих вагонів та складає 1 182 грн. 52 коп.; вартість постільної білизни становить 2 592 грн. 00 коп.; плата за порожній пробіг пасажирського поїзда (вагона) складає 324 грн. 80 коп. (пункти 4.1, 4.2 та 4.4 Договору);
- відповідно до пункту 4.5 Договору загальна сума договору становить 4 399 грн. 20 коп.;
- оплата за даним договором проводиться шляхом 100% передоплати на розрахунковий рахунок орендодавця у термін не більше 3 банківських днів з моменту отримання рахунку (пункт 4.6 Договору);
- позивач підтвердив у позовній заяві, що сторонами умови договору 25.07.2006р. №ПР/Л-062166/Нюдч виконано у повному обсязі;
- як вбачається Контрольно-ревізійним відділом в м. Дніпропетровську з 09.01.2008р. по 14.03.2008р. було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державної адміністрації залізничного транспорту України, залізниць, підприємств і структурних підрозділів, що входять до її складу за ІІ півріччя 2006 року та 2007 рік, за результатами якої складено довідку від 14.03.2008 року;
- в ході ревізії були виявлені порушення щодо повноти отримання доходів від оренди пасажирських вагонів, яка здійснена методом документального контролю; встановлено, що орендна плата розраховується не з вартості окремого індивідуально визначеного майна (пасажирського вагону), а виходячи з суми середньої вартості окремо взятих пасажирських вагонів, що є порушенням пункту 12 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786; крім того, при визначенні орендної плати відповідачем не було застосовано індекс інфляції, що в комплексі призвело до недоотримання пасажирською службою фінансових ресурсів;
- 28.03.2008 року на адресу державного підприємства "Придніпровська залізниця" було спрямовано вимогу №05-04-15/653 про усунення виявлених ревізією недоліків, в якій зазначено про необхідність вжиття заходів щодо відшкодування орендарями плати за оренду пасажирських вагонів шляхом пред'явлення рахунків та у разі невідшкодування недоотриманих фінансових ресурсів шляхом пред'явлення позову до господарського суду;
- постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2009 року у справі №2-а-11686/08/0470 Державне підприємство "Придніпровська залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу "Пасажирська служба" державного підприємства «Придніпровська залізниця»зобов'язано виконати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Дніпропетровську від 28.03.2008 року №05-04-15/653 в частині вжиття заходів щодо відшкодування орендарем - Дніпропетровським обласним закритим акціонерним товариством "Дніпротурист" плати за оренду пасажирських вагонів в сумі 11 128 грн.02 коп. у способи, передбачені чинним законодавством;
- Державне підприємство "Придніпровська залізниця" просить стягнути з відповідача недоотримані кошти за договором оренди від 25.07.2006р. №ПР/Л-062166/Нюдч в сумі 251 грн. 42 коп.; відповідач проти цього заперечує.
Враховуючи викладене, оцінивши докази в їх сукупності суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:
- суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України);
- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525 Цивільного кодексу України);
- якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (статті 530 Цивільного кодексу України);
- відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
- за статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності;
- істотними умовами договору оренди є, у тому числі, орендна плата з урахуванням її індексації (стаття 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна");
- згідно з частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі;
- позивачем в підтвердження того, що відповідач порушує умови Договору оренди щодо внесення орендної плати за користування орендованим нерухомим майном жодних доказів не надано;
- відповідно до положень статті 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін; розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України; спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства;
- порядок зміни та розірвання господарських договорів встановлено статтею 188 Господарського кодексу України, відповідно до змісту якої: зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором; сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду; якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду;
- позивачем не надано доказів в підтвердження внесення змін до договору оренди від 25.07.2006р. №ПР/Л-062166/Нюдч щодо розміру орендної плати;
- посилання позивача на встановлені контрольно-ревізійним відділом порушення, що призвели до недотримання орендної плати, судом відхиляються, оскільки не свідчать, що права позивача у спірних правовідносинах порушені з боку відповідача;
- відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено;
- згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання;
- відповідно до частин 1, 2 статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором;
- відповідно до вимог пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди;
- згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, а також вина; за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає;
- важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони, тобто слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
- наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266-6/492);
- відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;
- позивачем не надано доказів в підтвердження того, що позивачем понесені спричинені неправомірними діями відповідача збитки у вигляді недоотриманих коштів за договором оренди в сумі 251 грн. 42 коп.
Таким чином, суд не вбачає порушень відповідачем умов договору оренди від 25.07.2006р. №ПР/Л-062166/Нюдч, причинного зв'язку між діями відповідача в частині сплати орендної плати та збитками, які понесені позивачем, а також вини в діях відповідача, та, відповідно, підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -
В позові відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,
„21„березня 2011р