ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" березня 2011 р. Справа № 2a-555/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.
за участю секретаря Хоми О.В.,
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Кушніра О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_3 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування постанови від 10.12.2010 року та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.02.2011 року ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області, управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про скасування постанови від 10.12.2010 року та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.12.2010 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ М.С. в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» прийнята постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі виконавчого листа № 2а-4893/08/0970 від 15.11.2010 року виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в судовому засіданні проти заявленого адміністративного позову заперечив, зазначив, що постанова головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ М.С. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) прийнята відповідно до норм чинного законодавства.
Представник відповідача підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області в судове засідання не з'явився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання заперечень проти заявленого позову не скористався.
Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши представників позивача та відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, дослідивши та оцінивши подані докази, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10.10.2008 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом за наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої пенсії, позов задоволено частково та стягнуто з управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську невиплачену пенсію з липня 2007 року в розмірі 742,50 гривень та сплачений судовий збір в розмірі 3,40 грн.
21.09.2009 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду за наслідками перегляду в апеляційному порядку постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін, однак уточнено строк нарахування та виплати підвищення до пенсії з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року з урахуванням виплачених сум та виключено з резолютивної частини суму невиплаченого підвищення пенсії та судового збору. Зазначена ухвала набрала законної сили 21.09.2009 року.
15.11.2010 року за вказаним рішенням ОСОБА_3 виданий виконавчий лист за № 2а-4893/08/0970.
08.12.2010 року зазначений виконавчий лист поданий позивачем до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області для здійснення його примусового виконання.
10.12.2010 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області Пищ М.С. прийнята постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на підставі виконавчого листа № 2а-4893/08/0970 від 15.11.2010 року виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом відповідно до постанови суду від 10.10.2008 року про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої пенсії.
Прийнята постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) мотивована тим, що за наданим виконавчим документом не визначено розміру та обсягу стягнення, а тому є неможливим накладення арешту на кошти боржника в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що унеможливлює відкриття виконавчого провадження за ним.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частинами 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно частині 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.
В частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» - чинного на момент виникнення правовідносин (далі - Закон) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Приписами статті 17 Закону та статті 1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України за № 74/5 від 15.12.1999 року, зареєстрованої в Міністерства юстиції України за № 865/415 від 15.12.1999 року передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до вказаних статей Закону та Інструкції встановлений чіткий перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, одними з яких є виконавчі листи, що видаються судами, ухвали, постанови судів в цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом.
Виходячи з наведеного слід розуміти, що виконавчий лист за № 2а-4893/08/0970 від 15.11.2010 року, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом є виконавчим документом та підлягає до примусового виконання органами державної виконавчої служби.
Статтею 19 Закону передбачено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, а саме: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.
Частиною 1 статті 25 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
В частині 2 статті 24 Закону сказано, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Статтею 26 Закону встановлений перелік підстав передбачених для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Відповідач при прийнятті постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) посилається як на підставу для її прийняття на наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, що передбачено пунктом 7 статті 26 Закону. Такою обставиною, яка виключає здійснення виконавчого провадження, відповідач визначив відсутність у виконавчому документі розміру та обсягу стягнення.
Відсутність у виконавчому документі розміру та обсягу стягнення положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено як обставина, яка виключає здійснення виконавчого провадження. Висновок відповідача про неможливість накладення арешту на кошти боржника в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» за поданим виконавчим листом не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження та також не передбачений нормами права як обставина, що виключає здійснення виконавчого провадження.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у відповідності до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень не обмежуються зверненням стягнення на кошти боржника.
Як наслідок, посилання відповідача при прийняті постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) на те, що судом не визначено у виконавчому документі розмір та обсяг стягнення, а також на те, що є неможливим накладення арешту на кошти боржника в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження» за ним, є необґрунтованими та такими, що суперечить положенням статті 124 Конституції України, частини четвертої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, статтей 17, 26 Закону України «Про виконавче провадження», винесена постанова є протиправною, такою, що позбавляє позивача на гарантований законом порядок примусового виконання рішення суду, яке набрало законної сили та підлягає до скасування.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом за № 2а-4893/08/0970 від 15.11.2010 року суд зазначає, що відповідно до статті 2 Закону примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України, у відповідності до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» повноваженнями на відкриття виконавчого провадження наділений державний виконавець, які є владними функціями, виконання яких не може здійснюватись судом. А тому, в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відкрити виконавче провадження за виконавчим листом за № 2а-4893/08/0970 від 15.11.2010 року слід відмовити.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний прийняти виконавчий лист виданий ОСОБА_3 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.11.2010 року та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за ним відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
Суд зазначає, що позивачем будь-яких позовних вимог до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську не звернуто.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови від 10.12.2010 року та зобов'язання вчинити певні дії підлягають до часткового задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 10.12.2010 року № ВП 23421563 за виконавчим листом за № 2а-4893/08/0970, виданим ОСОБА_3 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.11.2010 року.
Зобов'язати підрозділ примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби головного управління юстиції в Івано-Франківській області прийняти до виконання виконавчий лист за № 2а-4893/08/0970, виданий ОСОБА_3 Івано-Франківським окружним адміністративним судом 15.11.2010 року та вирішити питання про відкриття виконавчого провадження за ним відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження».
В задоволенні решти позовних вимог та до іншого відповідача відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 09.03.2011 року.