Cправа № 2а-3681/10/0770
Ряд стат. звіту № 8.2.1
Код - 09
01 березня 2011 р. 13.55 год. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю. при секретарі судового засідання Бішко А.Я., та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: Відкрите акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад»- представник Лакіза О.М.;
відповідача: Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області - представник Кабацій Н.В.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 01 березня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 07 березня 2011 року.
Відкрите акціонерне товариство Мукачівський завод «Точприлад»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20 вересня 2010 року № 0009702340/0, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 5 956,00 грн. та за липень на 55 622,00 грн.
Позовні вимоги мотивує протиправністю зазначених податкових повідомлень - рішень, оскільки відповідачем при зменшені сум бюджетного відшкодування не враховано, що з метою оподаткування до імпорту прирівнюється і ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договором лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю - резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари ( майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів. При цьому для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податковим зобов'язанням.
Позивач зазначає, що оскільки ним належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджується відповідними, належним чином оформленими вантажними митними деклараціями та товари, імпортовані ним за договором оренди, ввезені з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах його господарської діяльності, то він правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ сплачені при імпортуванні обладнання за договором оренди.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з мотивів викладених у позовній заяві підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у запереченнях, зокрема пояснивши, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ спірні суми по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу (оренди), оскільки таке не є придбаними, а тільки отриманими у користування, а тому сума ПДВ, сплачена при їх ввезені, не може бути віднесеною до податкового кредиту. Просив суд відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Мукачівський завод «Точприлад»відповідно до довідки № 256/07 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) від 27 грудня 2007 року ( т.2 а.с.48) видами діяльності за КВЕД є наступні: виробництво контрольно- вимірювальних приладів, виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів, виробництво апаратури для приймання, запису та відтворення звуку і зображення, ремонт і технічне обслуговування електронно-обчислювальної техніки, проведення розслідувань та забезпечення безпеки, будівництво будівель.
Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 01.07.2010 року - сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»за червень 2010 року становить 203491,00 грн. (т.2. а.с. 37, т.1 а.с. 60). Відповідно до статті 7 пункту 7.7 Закону України № 168/97-ВР позивачем 16.07.2010 р. до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 203491,00 грн. (т.2 а.с. 38). Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування, що поданий позивачем 19.08.2010 року - сума бюджетного відшкодування ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»за липень 2010 року становить 371635,00 грн. (т.2. а.с. 45). Відповідно до статті 7 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР позивачем 19.08.2010 р. до податкового органу подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 371635,00 грн. (т.2 а.с. 46).
Мукачівською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено виїзну перевірку ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад»та складено відповідний акт від 06.09.2010 р. з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень та липень 2010 року - акт № 1991/23-01/14307452 від 06.09.2010 р. (а.с.54-74), за результатами чого позивачу спрямоване податкове повідомлення -рішення від 20 вересня 2010 року № 0009702340/0, яким зменшено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню за червень на 5 956,00 гривень (т.1 а.с.60) та за липень2010 р на 55 622,00 грн. (т.1 а.с. а.с.78)
Судом встановлено, що позивачем (орендар) укладено договір оренди обладнання з фірмою IMS Kft»(орендодавець) від 20.02.2009 року № 251 (т.1. а.с.229-234); договір оренди № 261 від 06.11.2009 р., що укладений з ТОВ Електронні складові частини S»( EPCOS Elektronikai Alkatrйsz Kft.), країни Угорщина (т.1. а.с.235-240); договір оренди № 2 від 01.12.2009 р., укладеного з угорським ТОВ LEAR CORPORATION HUNGARY AUTOMOTIVE MANUFACTURING LIMITED LIABILITY COMPANY.(т.1 а.с. 241-249).
В п. п. 5.1 розділу 5 договору №251 від 20.02.2009 р. (т.1 а.с.231), п.п. 6.1. розділу 6 договору № 2 від 01.12.2009 р. (т.1 а.с.244), п. п. 5.1 розділу 5 договору №261 від 06.11.2009 р. (т.1 а.с.237) зазначено, що юридичний власник є та завжди залишатиметься єдиним та виключним власником майна; орендар не має права власності на майно, він лише має право користуватися ним на умовах договору.
У червні 2010 року позивачем імпортовано обладнання згідно ВМД № 3963 від 11.06.2010 року, ВМД № 4450 від 24.06.2010 року, сума ПДВ сплачена митним органам складає -8770,18 грн. (по договору № 260 від 06.11.2009 р.) -(т.1 а.с.65); згідно договору № 2 від 01.12.2009 року позивачем імпортовано обладнання згідно ВМД № 4648 від 30.06.2010 року, ВМД № 4647 від 30.06.2010 року, ВМД №4667 від 30.06.2010 року, - сума ПДВ сплачена митним органам складає -46852,02 грн. (т.1. а.с.66).
У липні 2010 року позивачем (по договору № 260 від 06.11.2009 р.) імпортовано обладнання згідно ВМД № 5334 від 21.07.2010 року, ВМД № 5356 від 22.07.2010 року, - сума ПДВ сплачена митним органам складає -1835,27 грн. ( т.1. а с. 68); по договору №2 від 01.12.2009 року імпортовано обладнання згідно ВМД № 4680 від 02.07.2010 року, ВМД № 4744 від 05.07.2010 року, ВМД № 4845 від 06.07.2010 року, ВМД № 4813 від 06.07.2010 року, ВМД № 4814 від 07.07.2010 року, ВМД № 4791 від 07.07.2010 року, ВМД № 5025 від 10.07.2010 року, ВМД № 5288 від 21.07.2010 року, ВМД № 5290 від 21.07.2010 року, ВМД № 5287 від 21.07.2010 року, ВМД № 5356 від 22.07.2010 року, ВМД № 5353 від 22.07.2010 року, ВМД № 5352 від 22.07.2010 року, ВМД № 5293 від 23.07.2010 року, ВМД № 5291 від 23.07.2010 року - сума ПДВ сплачена митним органам складає -587618,06 грн. ( т.1. а с. 68)
Даний факт відповідачем не заперечується та зафіксований у акті від 06.09.2010 р. (т.1. а.с.54-74).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що оскільки ввезене позивачем обладнання не є придбаними, а лише отриманими у користування, то сума ПДВ, сплачена при їх ввезені до податкового кредиту не відноситься.
Однак такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги виходячи з наступного.
Статтею 185 Митного Кодексу України (далі -МК України) визначено, що відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення ( вивезення ).
Згідно ст. 188 МК України імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь - яких митних обмежень.
У відповідності до ст.. 189 МК України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: 1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;… 30) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.
З обставин справи вбачається, що переміщення товару було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає всім умовам визначеним ст.189 МК України.
Відповідно до статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту. З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється: ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю - резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.
Відповідно із статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 зазначеного закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених). платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з- за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.
Відповідно до статті 7 пункту 7.5 підпункту 7.5.2 зазначеного Закону для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем належним чином сплачено до бюджету суми ПДВ при імпорті товарів на митну територію України, що підтверджено оформленими належним чином вантажними митними деклараціями. А відтак, сума бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2010 року 203491,00 грн. (т.2. а.с. 37, т.1 а.с. 60), сума бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2010 року 371635,00 грн. (т.2. а.с. 45), - заявлені до відшкодування, визначена у повній відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.7 Закону України « Про податок на додану вартість», і складається з сум податків, фактично сплачених у попередніх податкових періодах.
Отже підсумовуючи вищенаведене, суд констатує, що спірна операція по ввезенню на митну територію України на умовах оперативного лізингу обладнання підпадає під ознаки переміщення товарів через митний кордон України в режимі імпорту. А виходячи з положень статті 3 пункту 3.1 підпункту 3.1.2 та статтею 7 пунктом 7.4 підпунктом 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», ввезення товарів з-за меж митного кордону України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а суми ПДВ, сплачені при такому імпорті товарів, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду.
А тому, доводи відповідача про те, що при здійснені операцій з тимчасового ввезення обладнання підприємством не здійснювалось його придбання, а відтак суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з імпортом такого обладнання, не включається до податкового кредиту відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», є необґрунтованими та таким звужено трактується положення статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість».
За викладених обставин суд приходить до переконання про неправомірність прийняття відповідачем рішень щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування по ПДВ за червень 2010 року на 5956,00 грн., суми бюджетного відшкодування по ПДВ за липень 2009 року на 55622,00 грн., оскільки такі не ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим такі слід визнати протиправним та скасувати.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ч.1 ст. 94 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а відтак, слід стягнути з Державного бюджету судові витрати на користь позивача по сплаті судового збору в сумі 3, 40 грн.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Мукачівський завод «Точприлад»до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 вересня 2010 року № 0009702340/0, яким Відкритому акціонерному товариству «Мукачівський завод «Точприлад»зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 5 956,00 грн. та за липень на 55 622,00 грн.
3. Стягнути із державного бюджету на користь позивача понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).
4. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Дору Ю.Ю.