Україна
11 березня 2011 р. справа № 2а/0570/802/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Череповського Є.В.
при секретарі Пригода О.В.
за участю:
представника позивача Скакун С.О.
представника відповідача Вороная Л.М.
представник відповідача Чернишев Д.В.
третя особа не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Донецького державного палацу молоді «Юність» за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 9255,13 гривень,
Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецького державного палацу молоді «Юність» за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 9255,13 гривень.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач є страхувальником і платником страхових внесків та зареєстрований в УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька.
Внаслідок порушення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач має заборгованість по страхових внесках в розмірі 9255,13 гривень, яка до теперішнього часу не сплачена.
Також позивач зазначив, що громадянин ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька з заявою про призначення пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_4 обрав 60 місяців страхового стажу до 01 липня 2000 року за період з 01.05.1992 року по 30.04.1997 року.
Управлінням Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька була проведена перевірка відповідності довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, наданої в 2007 році Донецьким державним палацом молоді «Юність» ОСОБА_4 В ході перевірки було встановлено, що заробітна плата за період з 01.06.1992 року по 31.05.1993 року, вказана в довідці, перевищує суми, на які згідно законодавству, що діяло раніше, фактично нараховувалися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по всьому підприємству відповідача.
На даний час заробітна плата для обчислення пенсії ОСОБА_4 приведена у відповідність до законодавства шляхом виключення сум за період з 01.06.1992 року по 31.05.1993 року із заробітної плати, що призвело до зниження розміру пенсії та переплати за період з 03.01.2007 року по 30.11.2010 року у розмірі 9255,13 гривень.
На підставі викладеного просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 9255,13 гривень.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову у повному обсязі, свої вимоги мотивував аналогічно викладеному у позовній заяві.
В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Надали письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог на підставі того, що позивач не надав суду ніяких матеріалів перевірки, на яку посилався. Крім того, не знайомив відповідача з висновками перевірки безпосередньо після її закінчення, не складав відповідний акт, що дає відповідача підстави стверджувати, що перевірка як така взагалі не проводилась. До того ж вказав, що позивач не надав до суду жодних розрахунків суми, яка, на його уявлення, повинна бути стягнута з відповідача.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, своїх пояснень, заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надала.
За таких обставин і відповідно до ст. 128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу без участі третьої особи та на підставі доказів наявних у матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідач зареєстрований в УПФУ у Ворошиловському районі м. Донецька як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
УПФУ у Ворошиловському р-ні м. Донецька була проведена перевірка відповідності довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, наданої в 2007 році Донецьким державним палацом молоді «Юність» ОСОБА_4 В ході якої було встановлено, що заробітна плата за період з 01.06.1992 року по 31.05.1993 року, вказана в довідці, перевищує суми, на які згідно законодавству, що діяло раніше, фактично нараховувалися внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування по всьому підприємству відповідача.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003р.
Виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами рівноправності щодо виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків та відповідальності суб'єктів системи пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також невиконання або неналежного виконання покладених на них обов'язків.
Відповідно до ст. 64 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право:
1) отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом;
2) не частіше одного разу на календарний рік проводити планові, а також у випадках, передбачених законодавством, - позапланові перевірки на будь-яких підприємствах, в установах і організаціях та у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості (у тому числі письмові) з питань, що виникають під час таких перевірок;
3) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також від фізичних осіб усунення виявлених порушень законодавства про порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, здійснення фінансових операцій з коштами Пенсійного фонду та порядку їх використання;
7) стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.
Згідно п.1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, страхувальниками є - підприємства, установи, організації, об єднання громадян, профспілки, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договором цивільно-правового характеру.
Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, вказані страхувальники є платниками страхових внесків до Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 18 зазначеного Закону страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є цільовим загальнообов'язковим платежем і підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно зі ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців страхового стажу підряд за умови, що зазначений період становить не більше ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим частини першої цієї статті, період, за який враховується заробітна плата, після виключення 10 відсотків тривалості страхового стажу, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців.
Згідно ч. 1 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України
Згідно абз. 1 п. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання та інші функції передбачені цим законом та статутом Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність усіх підстав для відмови в задоволенні позовних вимог Управлінню Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволені адміністративного позову Управління Пенсійного Фонду України у Ворошиловському районі міста Донецька до Донецького державного палацу молоді «Юність» за участю третьої особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості у розмірі 9255,13 гривень.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено 11 березня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлено 15 березня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Череповський Є.В.