Україна
10 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/174/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Череповського Є.В.
при секретарі Пригода О.В.
за участю:
прокурор не з'явився
представник позивача не з'явився
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій,
Донецько-Ясинуватський транспортний прокурор звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року позовні вимоги було залишено без розгляду в частині стягнення фінансових санкцій по постановах № 09541 від 22.06.2010 року, № 095424 від 15.06.2010 року, № 095044 від 09.02.2010 року на суму 5 100,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що в результаті перевірки відповідача встановлені порушення чинного законодавства при наданні послуг пасажирського автомобільного транспорту.
За результатами проведеної перевірки складений акт № 0187763 від 23.07.2010 року про порушення відповідачем абз. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, а саме - на момент перевірки у водія відсутні договір про надання послуг на перевезення, страхові полюси на пасажирів, узгоджень з ДАЇ та ТУ ГДІАТ.
За результатами розгляду вказаного акту 31.08.2010 року було винесено постанову № 100294 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1 700 гривень.
Таким чином, позивачем до відповідача були застосовані фінансові санкції на загальну суму у розмірі 1 700,00 гривень.
До відповідача направлялись вищевказані постанови для добровільного відшкодування. Однак, до теперішнього часу, відповідач не сплатив застосовані до нього фінансові санкції.
На підставі викладеного просив стягнути з відповідача на користь Державного бюджету фінансові санкції в сумі 1700,00 гривень.
Прокурор просив у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причине неявки суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином, своїх заперечень та заяв про відкладення розгляду справи до суду не надав.
За таких підстав і відповідно до ст. 128 КАС України суд визнав можливим розглянути справу за відсутності прокурора, представника позивача та відповідача та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”на органи прокуратури покладений обов'язок представляти інтереси держави у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 2 ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” підставою представництва органами прокуратури України в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
Відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року №1190, відповідач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку України і йому підпорядковується.
Згідно з п. 4 вищевказаного Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Головна державна інспекція на автомобільному транспорті має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування.
Згідно п.8 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004р. №1190 Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Таким чином, Територіальний орган Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у прийнятті рішення про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій діє як орган державної виконавчої влади у здійсненні управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.
У відповідності до ст. 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху здійснюються не частіше одного разу на квартал.
Вищезазначеним законом також встановлено, що порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. N1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.
Згідно з п.12 вказаного Порядку рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка. При цьому, щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Строк проведення рейдової перевірки не перевищує трьох днів. У разі коли стан виконання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт потребує продовження перевірки, керівник органу державного контролю приймає рішення про продовження строку перевірки до п'яти днів, про що робить відмітку у завданні на перевірку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були здійснені перевірки:
- 23.07.2010 року за результатами якої складено акт № 0187763 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким виявлено, що ФОП «ОСОБА_1Ф.» було порушено ст. 60 ч. 1. абз. 2 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, а саме - на момент перевірки у водія відсутні договір про надання послуг на перевезення, страхові полюси на пасажирів, узгоджень з ДАЇ та ТУ ГДІАТ. На підставі вказаного акту перевірки було винесено постанову від 31.08.2010 року № 100294 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700,00 гривень.
З метою стягнення фінансових санкцій зазначені постанови були направлені відповідачу для добровільного відшкодування у відповідності з п. 28 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженому постановою КМУ № 1567 від 08.11.2006 року.
Однак сума фінансових санкцій до теперішнього часу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Суд зазначає, що Закон України “Про автомобільний транспорт” та вищевказаний Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не передбачають право позивача звернутися для примусового стягнення фінансових санкцій за вищезазначеними постановами до відділів державної виконавчої служби.
Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку фінансові санкції не сплачені, суд з урахуванням приведених норм діючого законодавства приходить до висновку про необхідність стягнення зазначеної суми фінансових санкцій з відповідача на користь Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, судовий збір з відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, не стягується.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Донецько-Ясинуватського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Структурного підрозділу Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87230, АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету міста Донецька, ГУДК Донецької області р/р 31112106700002 МФО 834016 ОКПО 23977045 код 21081100 фінансові санкції в розмірі 1700,00 гривень.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 10 лютого 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Череповський Є.В.