Україна
04 березня 2011 р. справа № 2а-27723/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13-25 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Чекменьова Г.А.
при секретарі Токмаковій Є.А.
за участю:
представника позивача Крюкової О.М.,
представників відповідача Троніц М.І., Мельниченко Є.Я.,
Жукова В.В., Свістунової І.А.
представника третьої особи УПСЗН Амвросіївської райдержадміністрації Кудрявцева Д.А.
представника третьої особи УПФ в Амвросіївському районі Мясникова А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської райдержадміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області, про визнання протиправним та часткового скасування листа-вимоги № 30-22/798 від 30.08.2010 року, -
Амвросіївський районний територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської райдержадміністрації про визнання протиправним та часткового скасування листа-вимоги № 30-22/798 від 30.08.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Контрольно-ревізійним відділом в Амвросіївському районі була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг за період з 01.01.2009 р. по 01.06.2010 р. В ході ревізії встановлені факти невикористання на поліпшення умов перебування підопічних частки пенсій та неповернення невикористаних залишків після відрахування пенсіонерів, нецільового використання “сум за дорученнями” спеціального фонду на придбання вугілля, проведення витрат на утримання понаднормативних одиниць за відсутністю підстав. Із зазначеними висновками позивач не погодився, просив частково скасувати лист-вимогу № 30-22/798 від 30.08.2010 року.
Ухвалою суду від 12 січня 2011 р. Контрольно-ревізійний відділ в Амвросіївському районі, якій не має прав юридичної особи, замінений належним відповідачем - Контрольно-ревізійним управлінням в Донецькій області.
Ухвалою суду 21 січня 2011 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача залучене Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області.
У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов з підстав, викладених в позовній заяві. Просила заявлені позовні вимоги задовольнити.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали суду письмові заперечення. Зазначили про те, що в ході ревізії Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг проаналізовано забезпечення підопічних відділення тимчасового перебування у с. Благодатне медикаментами та дотримання норм харчування. Виявлено, що норми витрат на медикаменти регулярно не дотримуються, регулярно не дотримувалися також добові норми харчування. Ревізією було встановлено, що на спеціальному рахунку Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг станом на день проведення ревізії рахувався залишок коштів в сумі 28818,38 грн. Зазначені кошти надійшли на рахунок, як різниця між сумою призначеної особі пенсії що перебувала в відділенні тимчасового перебування у с. Благодатне та сумою пенсії, яка виплачується такій особі. Враховуючи, що підопічні були відраховані з установи з 10.06.2010 р., залишок невикористаних коштів, отриманих як частка пенсій, підлягає поверненню 37 пенсіонерам.
Ревізією законності списання коштів з рахунків встановлено, що за рахунок коштів, які надійшли як різниця між сумою призначеної особі пенсії та сумою пенсії, яка виплачується такій особі за заявами було здійснено придбання вугілля на загальну суму 3000,00 грн.
Шляхом порівняння кількості штатних одиниць, затверджених штатними розписами з діючими нормативами на введення таких одиниць, встановлено, що за відсутністю підстав (30 відвідувань на день) у ревізуємому періоді продовжує існувати відділення соціально-побутової реабілітації із штатною чисельністю 6,5 одиниць. Фактично відвідування склали від 14 до 121 за тиждень. Внаслідок цього витрати на утримання понаднормових штатних одиниць (завідувача відділенням) склали 16588,78 грн. За наведених обставин вважають висновки ревізії та вимогу № 30-22/798 від 30.08.2010 року обґрунтованими, просили у задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської райдержадміністрації вважав позовні вимоги обґрунтованими, не вбачає порушень у діяльності Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг.
Представник третьої особи Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області надав письмові пояснення, зазначив про те, що законодавством не передбачено повернення невикористаних залишків пенсій, тому позов в частині скасування вимоги відповідача про повернення невикористаних залишків пенсій після відрахування пенсіонерів вважає таким, що підлягає задоволенню.
Заслухавши представників сторін та третіх осіб, розглянувши та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - Амвросіївський районний територіальний центр соціального обслуговування та надання соціальних послуг, ідентифікаційний код 32943675, є юридичною особою, зареєстрований Амвросіївською районною державною адміністрацією 18.06.2004 р. згідно свідоцтву про реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ (а.с.30-31).
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» №2939-ХІІ від 26.01.1993р. із змінами та доповненнями (надалі Закон №2939-ХІІ), головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Відповідно до статті 11 Закону №2939-ХІІ плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним відділом в Амвросіївському районі відповідно до плану роботи на ІІ квартал 2010 р. проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг за період з 01.01.2009 р. по 01.06.2010 р., про що складений акт від 23.07.2010 р. (а.с.59-70).
Згідно зі статтею 7 Закону № 2939-ХІІ головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують наступні функції: зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.
Для виконання функцій, визначених у статті 7, згідно зі статтею 10 Закону № 2939-ХІІ головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:
- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
Відповідно до зазначених повноважень, на підставі акту ревізії начальником Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі на адресу відповідача згідно п.7) ст. 10 Закону №2939-ХІІ направлено вимогу № 30-22/798 від 30.08.2010 року (а.с.7-10) про усунення виявлених ревізією порушень.
Зазначена вимога позивачем по цій справі оскаржується частково, в частині змісту пунктів 2, 4, 8 вимоги, а саме, щодо повернення через Управління Пенсійного фонду суми 28818,38 грн. частки невикористаних пенсій після відрахування пенсіонерів, щодо нецільового використання “сум за дорученням” 3000 грн. на придбання вугілля, а також в частині витрат на утримання понаднормативної одиниці на суму 16588,78 грн.
З урахуванням встановлених по справі обставин, дослідивши в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Щодо п. 2 спірної вимоги відповідача суд зазначає, що згідно акту ревізії від 23.07.2010 р. стосовно забезпечення підопічних відділення тимчасового перебування у с. Благодатне медикаментами та дотримання норм харчування встановлено, що норми витрат на медикаменти, затверджені постановою ради міністрів Української РСР від 11.01.1989 №14 «Про норми на харчування і медикаменти в будинках-интернатах для престарілих та інвалідів» регулярно не дотримуються. При затверджених грошових нормах на медикаменти 0,26 грн. на 1 підопічного в день не дотримано норми в січні 2009 р. (0,04 грн.), березні 2009 р. (0,04 грн.), квітні 2009 р. (0,13 грн.), травні 2009 р. (0,02 грн.), серпні 2009 р. (0,04 грн.), вересні 2009 р. (0,06 грн.), жовтні 2009 р. (0,02 грн.), листопаді 2009 р. (0,16 грн.). Крім того, регулярно не дотримувались натуральні добові норми харчування, які затверджені постановою КМ України від 13.03.2002 №324 «Про затвердження натуральних добових норм харчування в інтернатних установах, навчальних та санаторних закладах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики». Проведеним аналізом встановлено, що за період, який підлягає контролю, не дотримано добові норми харчування по 17 з 22 продуктів харчування. Зокрема, за період з 01.01.2009 р. по 01.06.2010 р. підопічними недоотримано молока (2449,8 л), сиру (148,1 кг), капусти (714,14 кг), інших овочів (730,54 кг), фруктів (1535,1 кг), соки (493,35 л). Забезпеченість пенсіонерів за 2009 рік творогом на рівні 54%, сметаною -57%,сиром - 21%, капустою - 46%, буряком - 57%, свіжими фруктами -19%, соками -66%.
Наведені висновки ревізії підтверджуються аналізом дотримання норм харчування підопічних та аналізом використання коштів (а.с.76-77), звітами з харчування (а.с.81-84) і позивачем не спростовані.
Надані в судовому засідання пояснення представника третьої особи начальника УПСЗН Амвросіївської райдержадміністрації про те, що особам похилого віку пенсіонерам, які були на утриманні позивача, харчування вистачало, а у медикаментах для них не було необхідності, з урахуванням норм забезпечення та їх фактичних обсягів, суд вважає повністю необґрунтованими, такими, що не відповідають встановленим нормам щодо забезпечення потреб підопічних осіб.
За наведених обставин ревізією було встановлено, що на спеціальному рахунку Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг станом на день проведення ревізії рахувався залишок коштів в сумі 28818,38 грн., згідно розподілу залишків коштів між пенсіонерами (а.с.80). Зазначені кошти надійшли на рахунок як різниця між сумою призначеної особі пенсі, яка перебувала в відділенні тимчасового перебування у с. Благодатне, та сумою пенсії, яка виплачується такій особі відповідно до статті 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV). Зазначена стаття Закону містить наступні приписи:
1. Під час перебування пенсіонера на повному державному утриманні у відповідній установі (закладі) йому виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії.
2. Якщо у пенсіонера, який перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії - самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї.
3. Частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії пенсіонеру та членам його сім'ї відповідно до частин першої і другої цієї статті, перераховується до установи (закладу), де пенсіонер перебуває на повному державному утриманні, за його особистою заявою. Зазначені кошти зараховуються на банківські рахунки цих установ понад бюджетні асигнування і спрямовуються виключно на поліпшення умов проживання в них пенсіонерів у порядку , що визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок зарахування та використання коштів, що підлягають перерахуванню Пенсійним фондом або органами праці та соціального захисту населення установам (закладам), де особи перебувають на повному державному утриманні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269 (надалі Порядок № 269).
Ревізією було встановлено, що відповідно до наказу директора Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг скорочене відділення для тимчасового перебування одиноких непрацездатних громадян, згідно наказів директора підопічні були відраховані з установи з 10.06.2010 р.
За поясненнями директора Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг Крюкової О.М. (а.с.78-79) використання коштів на придбання м'якого інвентарю для підопічних було заплановано в І кварталі 2010 р., але у зв'язку із скороченням відділення тимчасового перебування, директор вважала, що поповнення м'якого інвентарю недоцільно.
Наявність невикористаного залишку коштів в сумі 28818,38 грн. та неможливість їх використання за цільовим призначенням через відрахування підопічних осіб з установи, представник позивача в судовому засіданні не заперечила.
Заперечення позивача та третьої особи УПФ в Амвросіївському районі про те, що нормами пенсійного законодавства не передбачено повернення невикористаних коштів на особливі рахунки пенсіонерів, стосовно чого було відповідне листування (а.с.92-93), суд до уваги не приймає з огляду на зміст вищезазначеного Порядку № 269. Адже, пунктом 5 Порядку № 269 встановлено, що у разі відрахування особи з установи, перебування її на канікулах, на лікуванні тощо адміністрація установи повідомляє в триденний строк про це орган Пенсійного фонду або органи праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням установи, який видає розпорядження про припинення перерахування частини пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам установі за весь період відсутності особи - від дня її вибуття до дня повернення включно - з подальшою виплатою пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам особі в установленому порядку. У разі смерті особи адміністрація установи повертає до органу Пенсійного фонду або органів праці та соціального захисту населення за місцезнаходженням установи частину пенсії або державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам починаючи з дня, що настає за днем смерті особи.
Оскільки невикористання коштів відбулося з причин недотримання позивачем норм утримання підопічних, і подальше використання таких коштів у зв'язку з відрахуванням підопічних осіб є неможливим, враховуючи, що п. 5 Порядку № 269 не містить вичерпного переліку випадків для повернення коштів, суд вважає, що невикористані кошти підлягають поверненню на рахунок органу Пенсійного фонду в такому ж порядку, в якому повертаються кошти у разі смерті особи, яка знаходилася на утриманні.
За такими обставинами, враховуючи, що підопічні були відраховані з установи з 10.06.2010 р., суд погоджує висновок відповідача про те, що залишок невикористаних коштів, отриманих як частка пенсій, не може бути в подальшому використаний на встановлені для нього цілі. Отже, вимога повернути на рахунок органу Пенсійного фонду невикористані кошти 37 пенсіонерів є правомірною.
Стосовно п. 4 оспореної вимоги суд встановив, що в ході ревізії встановлений факт нецільового використання «сум за дорученнями» спеціального фонду на придбання вугілля загальну суму 3000,00 грн за рахунок коштів, що надійшли як різниця між сумою призначеної особі пенсії та сумою пенсії, яка виплачується такій особі. Видатки здійснено у межах бюджетних призначень по спеціальному фонду КФК 091204 КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» за рахунок надходження плати за послуги, що надаються бюджетними установами, згідно з їх функціональним повноваженнями. В порушення частини третьої статті 48 Закону №1058-ІV частка пенсій направлена не на поліпшення умов проживання пенсіонерів в установі, де він перебуває на повному державному забезпеченні в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, а на забезпечення цієї установи вугіллям.
Пункт 7 вищезазначеного Порядку № 269, передбачає, що зарахування та використання коштів, що перераховані до установи відповідно до цього Порядку, здійснюються згідно з вимогами бюджетного законодавства із спеціального фонду кошторису установи. Кошти використовуються на придбання предметів і матеріалів, оплату послуг та інших видатків, придбання обладнання і предметів довгострокового користування (згідно з кодами економічної класифікації 1130 і 2110) лише для поліпшення умов перебування в установі пенсіонерів, інвалідів та дітей. Натомість, фактично видатки здійснено за кодом економічної класифікації 1166 «Оплата інших енергоносіїв».
Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що тимчасовим кошторисом на 1 квартал 2009 року за загальним фондом з районного бюджету не передбачені кошти на придбання вугілля для опалення будівлі стаціонарного відділення у с. Благодатне, тому з метою поліпшення умов перебування пенсіонерів та недопущення погіршення стану їх здоров'я через переохолодження у січні-березні 2009 року, було придбано вугілля для опалення вказаної будівлі. Зазначені доводи позивач не довів належними доказами, не зазначив про наявність відповідної норми, яка б дозволила нецільове використання бюджетних коштів у разі відсутності чи недостатності витрат у кошторисі.
Витрати на поліпшення умов перебування пенсіонерів визначені Порядком № 269, відповідно до вимог якого витрати на придбання палива не визнаються витратами на поліпшення умов перебування пенсіонерів. Крім того, суд враховує, що у разі тимчасового використання коштів спеціального фонду на опалення внаслідок недостатності коштів загального фонду, позивач не був позбавлений можливості в подальшому відшкодувати відповідні витрати спеціального фонду за рахунок коштів загального фонду.
Отже, оскільки придбання вугілля не може вважатися придбанням предметів і матеріалів, оплатою послуг та інших видатків, придбанням обладнання і предметів довгострокового користування згідно з кодами економічної класифікації 1130 і 2110 для поліпшення умов перебування в установі пенсіонерів, суд вважає, що висновки відповідача про нецільове використання коштів спеціального фонду знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Щодо п. 8 оспореної вимоги відповідача судом встановлено, що відповідачем при проведенні ревізії здійснено порівняння кількості штатних одиниць, затверджених штатними розписами з діючими нормативами на введення таких одиниць, за наслідками якого відповідачем встановлено, що згідно підпункту 3) п. 1 розділу 1 „Загальні положення" Положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, затвердженого наказом головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 22.09.2004 р. №106/2 (а.с.91), до складу територіального центру входив структурний підрозділ відділення соціально-побутової реабілітації із штатною чисельністю 6,5 одиниць. Незважаючи на те, що зазначеним Положенням було передбачено створення відділення для забезпечення не менше 30 відвідань в день, у ревізуємому періоді фактично відвідування склали від 14 до 121 за тиждень, тобто нижче за встановлені нормативи. Внаслідок зазначеного порушення витрати на утримання понаднормових штатних одиниць, а саме завідувача відділенням, склали 16588,78 грн.
У запереченнях проти позову відповідачем зазначено, що підставою для функціонування відділення соціально-побутової реабілітації позивач вважає наявність 360 пенсіонерів та інвалідів зазначеного відділення та 130 пенсіонерів та інвалідів інших відділень позивача, через що ним арифметично виведено 41 особу на місяць. Крім того, позивачем зазначено, що обслуговування працівниками відділення соціально-побутової реабілітації здійснювалось як в приміщенні терцентру, так і в домашніх умовах.
Суд погоджується з висновками відповідача про те, що арифметичний розрахунок має умовний характер та не може бути підставою для фактичного утримання штатних одиниць, оскільки Положенням про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, затвердженим наказом головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 22.09.2004 р. №106/2, в якості умови для створення відділення соціально-побутової реабілітації зазначений факт 30 відвідувань на день, а не наявність умовного контингенту для таких відвідувань.
Відповідачем зазначені відомості, які не спростовані позивачем, про те, що відповідно до звіту форми №12-соц. станом на 01.01.2009 р. по відділенню соціально-побутової реабілітації зареєстровано 427 осіб, станом на 01.07.2009 р. - 420 осіб, станом на 01.01.2010 р. - 420 осіб, а в ході ревізії встановлено фактичне відвідування вищезазначеного відділення пенсіонерами та інвалідами: від 14 до 121 за тиждень, що підтверджено даними журналів реєстрації відвідувань. Доказів обслуговування працівниками відділення в домашніх умовах позивачем не надано.
За таких умов висновки відповідача про відсутність підстав для функціонування відділення соціально-побутової реабілітації, як структурного підрозділу з посадою завідувача відділенням, є обґрунтованими, оскільки відповідають обставинам справи та змісту Положення про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, затвердженого наказом головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації від 22.09.2004 р. №106/2.
Крім того, суд враховує, що аналогічні порушення стосовно недостатньої завантаженості відділення соціально-побутової реабілітації, встановлені в ході попередньої ревізії позивача за період з 01.05.2007 р. по 01.01.2009 р., про що був складений акт від 12.02.2009 р. (а.с.116-118), за наслідками якої засіданням колегії Амвросіївської районної державної адміністрації 18.03.2009 р. позивачу було доручено визначитися щодо доцільності утримання посади завідуючої зазначеним відділенням (а.с.119-120). Відомостей про оскарження висновків ревізії за період з 01.05.2007 р. по 01.01.2009 р. позивачем не надано.
Водночас суд зауважує, що недостатність кількості відвідувань відділення соціально-побутової реабілітації відповідач обґрунтовує також змістом наказу Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.1997 р. № 44 "Про затвердження Типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.09.1997 р. за № 442/2246. Проте, на час розгляду справи, наказом Міністерства юстиції України від 22.06.2009 р. № 1101/5 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.1997 р. № 44 скасоване.
Висновком Міністерства юстиції України № 2/95 встановлено, що Наказ Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.1997 р. № 44 "Про затвердження Типових положень (взірцевих) про територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян і про відділення соціальної допомоги вдома" не відповідає приписам Закону України "Про соціальні послуги", Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.
За таких умов, суд не використовує зазначене Положення, затверджене наказом Міністерства соціального захисту населення України від 01.04.1997 р. № 44, проте, враховує, що скасування дії відповідного нормативного акту про діяльність та структуру територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, не спростовує висновки відповідача про відсутність підстав для фінансування відділення соціально-побутової реабілітації у складі такого центру, оскільки позивачем не доведена обґрунтованість витрачання відповідних бюджетних коштів.
Відповідно до приписів ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову про часткове скасування вимоги Контрольно-ревізійного відділу в Амвросіївському районі № 30-22/798 від 30.08.2010 року.
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
У задоволенні позову Амвросіївського районного територіального центру соціального обслуговування та надання соціальних послуг до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення Амвросіївської райдержадміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Амвросіївському районі Донецької області, про визнання протиправним та часткового скасування листа-вимоги № 30-22/798 від 30.08.2010 року - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 04 березня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 09 березня 2011 року.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Чекменьов Г.А.