Україна
01 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/308/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11:45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Єфіменко О.В.
при секретарі Мельниковій І.І.
з участю представника позивача Громчакова О.В.,
з участю представника відповідача Алєксєєвої І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро-Юніон» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення №45854/10/15-313-3 від 22.10.2010, -
30 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро-Юніон» (далі - ТОВ «Бюро Євро-Юніон») звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Калінінському районі м. Донецька), в якому просить визнати протиправними дії щодо невизнання декларації з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року та скасувати рішення відповідача №45854/10/15-313-3 від 22.10.2010.
Зазначає, що 20 жовтня 2010 року ТОВ «Бюро Євро-Юніон» надіслало до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька декларацію з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року.
8 листопада 2010 року позивачем отримано лист ДПІ у Калінінському районі м. Донецька №45854/10/15-313-3 від 22.10.2010, яким ТОВ «Бюро Євро-Юніон» повідомлено про невизнання декларації з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року податковою звітністю, у зв'язку з тим, що декларація суперечить вимогам Наказу ДПА України від 31.12.2008 №827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», та було запропоновано надати декларацію заповнену належним чином.
Позивач вказує, що в листі ДПІ у Калінінському районі м. Донецька не зазначено підстав невизнання декларації, як того вимагає Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову в повному обсязі та просив задовольнити його позовні вимоги.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
ТОВ «Бюро Євро-Юніон» є юридичною особою, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №735478, дата проведення державної реєстрації 29.11.2001, перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 04.12.2001, та зареєстроване платником податку на додану вартість що підтверджується свідоцтвом №07585003 від 14.01.2002.
20 жовтня 2010 року ТОВ «Бюро Євро-Юніон» надіслало до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька декларацію з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року.
Листом ДПІ у Калінінському районі м. Донецька №45854/10/15-313-3 від 22.10.2010, ТОВ «Бюро Євро-Юніон» було повідомлено про невизнання декларації з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року податковою звітністю, у зв'язку з тим, що декларація суперечить вимогам Наказу ДПА України від 31.12.2008 №827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», та було запропоновано надати декларацію заповнену належним чином.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, заважаючи на наступне.
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з підпунктом 4.1.2. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Частиною 2 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
З огляду на викладене, декларація позивача з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року вважається поданою 20 жовтня 2010 року - в день її вручення пошті.
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно підпункту 7.2.8. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.
Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України N 166 від 30 травня 1997 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 року за N 702/10982 (далі - Порядок N 166).
Пунктом 1.1 Порядку N 166 визначено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Згідно пункту 1.2 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до ч.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
З огляду на викладене, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачений вичерпний перелік підстав, за яких контролюючий орган має право не визнавати надану платником податків звітність у якості податкової.
Відповідно до положень Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах державної податкової служби України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.2008, працівники органів державної податкової служби при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб, печатки платника податків, обов'язкових реквізитів, обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності, прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.
У відповідності із зазначеною методикою під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.
Декларація з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року, подана позивачем до податкового органу повністю відповідає вимогам ч.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на порушення позивачем наказу ДПА України від 31.12.2008р. № 827 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС Україні», оскільки вказаний наказ не зареєстрований Міністерством юстиції України, а отже, не є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та не підлягає застосуванню при розгляді даної справи відповідно до статті 9 КАС України, яка встановлює правила застосування принципу законності.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з пунктом 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро-Юніон» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька про скасування рішення №45854/10/15-313-3 від 22.10.2010 - задовольнити.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька №45854/10/15-313-3 від 22.10.2010 про невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за вересень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро Євро - Юніон» (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча 89, ЄДРПОУ 31793894) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 1 лютого 2011 року.
Повний текст постанови виготовлено 2 лютого 2011 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Єфіменко О.В.