Постанова від 21.03.2011 по справі 2а/0270/1068/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/1068/11

м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання: Колодійчуку Олександрі Вікторовичу,

за участю представників сторін:

позивача: Рябчука Олександра Андрійовича,

відповідача: Петрова Ірини Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Могилів-Подільський приладобудівний завод"

до: управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському

про: скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства "Могилів-Подільський приладобудівний завод" (далі -ПАТ "Могилів-Подільський приладобудівний завод") до управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському (далі -УПФ у м. Могилів-Подільському) про скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 21.02.2011 року УПФ у м. Могилів-Подільському винесено рішення № 58 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.07.2009 року по 15.02.2011 року.

Позивач вважає, що рішення відповідача №58 від 21.02.2011 року є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки, винесене без дотримання вимог чинного законодавства. Зокрема, УПФ у м. Могилів-Подільському, приймаючи оскаржуване рішення, керувалося ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тоді, коли вказана норма втратила чинність з 01.01.2011 року згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". За таких обставин, позивач вважає, що УПФ у м. Могилів-Подільському виніс оскаржуване рішення №58 від 21.02.2011 року, керуючись нечинними положеннями законодавства.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що позов підтримує у повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

ПАТ "Могилів-Подільський приладобудівний завод" здійснює свою діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №689869 від 03.10.1996 року (а.с. 7).

З матеріалів справи вбачається та представниками сторін у судовому засіданні підтверджено, що в якості платника страхових внесків позивач перебуває на обліку в УПФ у м. Могилів-Подільському Вінницької області.

21.02.2011 УПФ у м. Могилів-Подільському винесено рішення № 58 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.07.2009 року по 15.02.2011 року на загальну суму 14096,73 грн., у т.ч.: 26700,0 грн. - фінансових санкцій та 11426,73 грн. -пені (а.с. 6).

Судом встановлено та представником відповідача у судовому засіданні підтверджено, що оскаржуване рішення про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені, винесено на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.п. "й" п. 12 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності з 01.01.2011 року, частини з першої по дев'яту ст. 106 Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виключено.

Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного до 31.12.2010 року) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

У судовому засіданні представник відповідача вказала, що рішення прийнято керуючись п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" свідомо, оскільки воно стосується спірних правовідносин, які виникли у 2010 році.

Суд дійшов висновку, що рішення №58 від 21.02.2011 року про застосування до ПАТ "Могилів-Подільський приладобудівний завод" фінансових санкцій та нарахування пені прийнято без додержання вимог чинного законодавства України, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття рішення №58 від 21.02.2011 року втратив чинність.

Інших доказів на підтвердження правомірності застосування до позивача фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, УПФ у м. Могилів-Подільському до суду не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення №58 від 21.02.2011 року прийняте УПФ у м. Могилів-Подільський із застосування норм Закону, який втратив чинність, а тому підлягає скасуванню.

У силу статті 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача, суб'єкта владних повноважень, не доведено правомірність своїх дій щодо прийняття рішення №58 від 21.02.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати із Державного бюджету України. Оскільки, квитанцією №18 від 03.03.2011 року підтверджено сплату позивачем судовий збір у розмірі 3,4 грн., то дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України на користь ПАТ "Могилів-Подільський приладобудівний завод".

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Могилів-Подільському про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків за період з 20.07.2009 року по 15.02.2011 року на суму 14096,73 грн. (чотирнадцять тисяч дев'яносто шість гривень сімдесят три копійки).

Стягнути з Державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Могилів-Подільський приладобудівний завод" 3,4 грн. (три гривні сорок копійок) державного мита, сплаченого згідно квитанції №18 від 03.03.2011 року, що знаходиться в матеріалах адміністративної справи №2а/0270/1068/11.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович

Попередній документ
14356536
Наступний документ
14356538
Інформація про рішення:
№ рішення: 14356537
№ справи: 2а/0270/1068/11
Дата рішення: 21.03.2011
Дата публікації: 25.03.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: