вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м. Сімферополь
14 березня 2011 р. (10:35) Справа №2а-1211/11/2/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Сакського міжрайонного прокурора
до Сакської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1
про визнання незаконним та скасування пункту рішення
за участю представників:
від позивача - Іслямова М.В. - пред-к, дов. №07 від 28.02.2011р.
від відповідача - не з'явився
від третьої особи - не з'явився
Суть спору: Сакський міжрайонний прокурор АР Крим (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою про визнання незаконним та скасування п.3 рішення Сакської міської ради (далі відповідач) від 11.06.2009 р. № 39/4 «Про передачу земельної ділянки в приватну власність громадянці України ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1». Вимоги мотивовані тим,що відповідач встановив сервітут з порушення порядку, визначеного чинним законодавством, зокрема, ЗК України.
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 24.01.2011 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1211/11/2/0170.
У судовому засіданні, яке відбулось 28.02.2011 р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причин неявки суд не повідомив.
Суд , керуючись ст.53 ККАС України , залучив для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, ОСОБА_1 ( далі третя особа).
У судове засідання 14.03.2011 р. відповідач явку свого представника не забезпечив, про день та час його проведення був сповіщений належним чином , клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надіслав, третя особа надіслала письмові пояснення, підтримала позовні вимоги, просила розглянути справу без участі її представника, представник позивача наполягав на задоволення позову з підстав, визначених у позовній заяві, вважав можливим розглянути справу на підставі залучених до неї документів.
Суд, вислухавши думку представника позивача, вивчивши пояснення третьої особи та її клопотання, приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про переніс судового засідання, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд
Відповідач на 41 сесії 5 скликання 11.07.2009 р. прийняв рішення №39/4 «Про надання земельної ділянки у приватну власність громадянки України ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1», відповідно до якого був затверджений проект землеустрою третьої особи по відведенню земельної ділянки у власність (п.1), земельна ділянка була надана їй у приватну власність (п.2), третя особа була зобов'язана забезпечити вільний доступ (прохід) для обслуговування будівлі сапожної майстерні (п.3).
Сакським міжрайонним прокурором 21.12.2010 р. був винесений протест №12156/03 на п. 3 рішення Сакської міської ради № 39/4 від 11.06.2009 р., відповідно до якого позивач вимагав скасувати зазначений пункт рішення з причин його невідповідності вимогам ЗК України.
Відповідачем 29.12.2010 р. було прийнято рішення про відмову в задоволені протесту Сакського міжрайонного прокурора №12156/03 від 21.12.2010р.
Ст. 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
У ст. 20 Закону визначені повноваження прокурорів, до яких зокрема відноситься право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України (далі ЗК України).
Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.
Ст. 83 ЗК України визначає, що у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктах, окрім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розміщені об'єкти комунальної власності.
Відповідно до ст.98 ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення відповідачем) було зазначено, що право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Власники або землекористувачі земельних ділянок могли вимагати встановлення земельного сервітуту у вигляді, зокрема, права проходу (ст. 99 ЗК України).
У ст.100 ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення відповідачем) було зазначено, що сервітут міг бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут міг належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Земельний сервітут міг бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. Договір про встановлення земельного сервітуту підлягав державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК України. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений у ст. 123 ЗК України, відповідно до якої надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Ст. 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 Закону).
Ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону).
Вивчивши зміст рішення відповідача № 39/4 від 11.06.2009 р., пояснення третьої особи, суд дійшов висновку, що орган місцевого самоврядування (відповідач по справі), приймаючи рішення щодо надання громадянки України у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, встановив право землекористувача сусідньої земельної ділянки на обмежене безоплатне користування чужою земельною ділянкою - земельною ділянкою третій особі - шляхом спонукання останньої забезпечити вільний доступ (прохід) для обслуговування належної першому споруди. В силу викладеного стає зрозумілим, що відповідачем був встановлений земельний сервітут. В той же час відповідачем в порядку, визначеному ст.71 КАС України, не надані докази того, що вказаний сервітут був встановлений з дотриманням вимог ст. 100 ЗК України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення), а саме, на підставі договору, в силу вимог закону, відповідно до заповіту або згідно з рішенням суду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що п 3 рішення відповідача №39/4 від 11.07.2009 р. прийнятий без дотримання вимог чинного законодавства, в наслідок чого існують підстави для визнання його протиправним та скасування.
Під час судового засідання, яке відбулось 14.03.2011 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 21.03.2011 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення Сакської міської ради
від 11.06.2009 р. № 39/4 «Про передачу земельної ділянки в приватну власність громадянці України ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1».
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.