03 березня 2011 р. Справа № 40156/09
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Богаченка С.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області про зобов'язання нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ОСОБА_1 05.05.2009 року звернулася в суд з адміністративним позовом в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2008 року по березень 2009 року.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2009 року позов задоволено частково. Визнано дії протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22 травня 2008 року по 19 лютого 2011 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що виключно законом України про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків (ст.95 Конституції України) та щорічно затверджуються асигнування для головних розпорядників коштів.
Нормами законів України про Державний бюджет України на відповідний рік встановлений розмір допомог, компенсацій та гарантій всім категоріям громадян, які мають право на її одержання. Відповідно Кабінетом Міністрів України затверджено механізм надання, порядок та джерело виплати по кожній категорії громадян у межах коштів передбачених законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Для виплати допомоги у збільшених розмірах необхідне внесення змін до вищезазначених Законів в частині збільшення видатків. Таким чином, керуючись нормами Бюджетного кодексу України та законів України про Державний бюджет України на відповідний рік згідно яких розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, а тому допомога позивачу призначена і виплачена вірно.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач являється матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження /а.с.5/ та фактично здійснює догляд за дитиною.
Згідно довідки /а.с.6/ як особа, що фактично здійснює догляд за дитиною, за 2008-2009 роки позивач отримала щорічну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законами України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI, а саме п.23 розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України, ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладена в такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».
Вищенаведена норма Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не була визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) і, відповідно, залишається чинною.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2008-2011 роках нарахована і виплачена позивачу вірно, тобто у відповідності до чинного на той час законодавства, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції викладеній п.23 розділу ІІ Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), а тому колегія суддів вважає правомірним відмову в задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008-2011 роки.
Також, колегія суддів, вважає за належне зазначити, що покликання відповідача на те, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», здійснюється за рахунок бюджетних коштів, тому виплата допомоги у збільшених розмірах буде можливою тільки після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України є безпідставними, оскільки відсутність бюджетних асигнувань для задоволення вимог позивача до уваги взяти не можна, так як невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання недоплати грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи.
Відповідно до п.1 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 197, 198 п.3, 202 п.1, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Надвірнянської районної державної адміністрації Івано-Франківської області задовольнити.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29 травня 2009 року у справі №2а-204/09 скасувати.
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
С.І. Богаченко