10 березня 2011 р. Справа № 37503/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі та нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги, -
Позивачі в лютому 2009 року звернулися в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області про поновлення строку звернення до суду, визнання неправомірними дії та зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3891,90 грн.
Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 07.05.2009 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність, зобов'язано відповідача провести перерахування та виплату недоплаченої підвищеної пенсії позивачам в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області оскаржило його в апеляційному порядку вважає постанову суду прийнятою з порушенням норм матеріального права.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області здійснює свої повноваження по ефективному використанню коштів Пенсійного фонду України, реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел і відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного Фонду України.
Також не внесені зміни в Закони України «Про Держаний бюджет України на 2007-2008 роки» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішеннях Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року.
Тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовів .
До початку розгляду справи судом апеляційної інстанції, в суд подано Свідоцтва про смерть: ОСОБА_7, згідно якого остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1,
ОСОБА_2, згідно якого остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2,
ОСОБА_8, згідно якого остання померла ІНФОРМАЦІЯ_3
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачі, є дітьми війни, а відтак мають право на встановлене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії.
Що стосується вимог за 2006 рік, то Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено обмеження щодо подібної допомоги, яке на предмет конституційності не розглядалось та неконституційним визнано не було. Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у частині задоволення позовних вимог за 2006 рік слід відмовити.
Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2007 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум осіб, які втратили працездатність, встановлюється на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Разом з тим, дія норм п. 12 ст. 71 і ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які передбачали вищевказані виплати, була призупинена.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними) положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». З цього резюмується висновок, що зупинення законом про Державний бюджет України дії інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, 3, частині другій статті 6, частині другій статті 8, частині другій статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частини другої статті 92, частинам першій, другій, третій статті 95 Конституції України.
Разом з тим, судом першої інстанції не враховано посилання представника відповідача на пропущення позивачами строку звернення до адміністративного суду, який передбачений ч.2 ст.99 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, згідно ч.1 ст.99 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зважаючи на те, що підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не нараховувалось відповідачем з 09.07.2007 року, колегія суддів вважає, що в даному випадку слід застосовувати річний строк звернення до суду відповідно до ст.99 КАС України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), оскільки законодавством інших строків з цього приводу не встановлено.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в частині позовних вимог за 2007 рік слід відмовити, оскільки позивачами пропущено річний строк звернення до суду, а, отже, вказані вимоги є безпідставними.
Що стосується вимог позивачів за 2008 рік, то рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що обмежувало дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», таким чином, лише з 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року позов підлягає задоволенню.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачам здійснює Пенсійний фонд України в особі управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області, обов'язок щодо нарахування і виплати спірної допомоги правильно покладено на відповідача у справі.
Положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» розмірі колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів також звертає увагу, що відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії, не може бути причиною невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
З врахуванням вище наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому постанова підлягає скасуванню, а провадження в частині позовних вимог ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 підлягає закриттю у зв'язку зі смертю.
Керуючись 94, ч.1 п. 5 ст. 157, 195, 196 ч.4, 197, 198, 202, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, колегія суддів
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області - задоволити частково, скасувати постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2009 року по справі № 2а-208/09,
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 задоволити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області щодо невиплати ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Рахівському районі Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
В решті позову відмовити.
В частині позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя
Судді