Справа: № 2а-16436/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Сауляка Ю.В.
Федорової Г.Г.
при секретарі Корженковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Данилишина П.Б., третя особа ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та скасування постанови про призначення експерта, -
Позивач - ОСОБА_4 звернувся з адміністративним позовом до старшого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Данилишина П.Б., третя особа ОСОБА_6 про визнання дій незаконними та скасування постанови про призначення експерта.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року відмовлено у відкритті провадження по даній справі, з підстав неналежного її розгляду в порядку адміністративного судочинства (п.1 ч.1 ст. 109 КАС України).
Не погодившись з ухвалою суду, представник позивача ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції .
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ст. 3 КАС України).
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач є учасником виконавчого провадження та оскаржує дії старшого державного виконавця відділу державного виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, що пов'язанні з виконанням виконавчого листа №2-2197 від 23.11.2009 р., виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області на виконання рішення по справі про стягнення з позивача заборгованості на користь ПАТ «Фольксбанк», а саме - позивачем ставиться вимога про визнання незаконними дій відповідача щодо призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності -суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»(далі Закон), у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Положенням ч.1 ст. 383 ЦПК України передбачено, що учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 384 ЦПК України, передбачено звернення до суду, який видав виконавчий документ.
Позивачем не враховано ту обставину, що законом передбачено інший порядок оскарження неправомірних дій або бездіяльності державного виконавця, а тому позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки в даному випадку фактично оскаржується дія відповідача під час виконання судового рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи ту обставину, що виконавче провадження державним виконавцем було відкрито на підставі виконавчого документу, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області, колегія суддів приходить до висновку щодо необхідності розгляду вказаної справи вищевказаним судом.
Отже, судова колегія приходить до висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства за неналежністю спірних правовідносин до публічно-правових, в зв'язку з чим знаходить ухвалу суду першої інстанції обґрунтованою, законною та такою, що не підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного, проаналізувавши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відмови у відкритті провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Крім того, відповідно до вимог ч. 2 ст. 157 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити позивачеві, що даний спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства за вимогами Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 листопада 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: ___________Т.Р. Вівдиченко
Судді: ___________Ю.В. Сауляк
___________Г.Г. Федорова
Повний текст ухвали виготовлений 02 березня 2011 року