Справа: № 2а-91/10 Головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Сауляка Ю.В.
Федорової Г.Г.
при секретарі Корженковій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора дізнання Ємільчинського відділу ДАІ Житомирської області Ленько Ярослава Борисовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач -ОСОБА_3 звернувся з адміністративним позовом до інспектора дізнання Ємільчинського відділу ДАІ Житомирської області Ленько Ярослава Борисовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.10.2009 року інспектором Ленько Я.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення № 032652 на підставі того, що 21 жовтня 2009 року ОСОБА_3 о 15.05 годині, керуючи автомобілем «Шкода»д.з. НОМЕР_1 , рухаючись в населеному пункті с.м.т. Ємільчино по вул.. Шевченка порушив вимоги дорожнього знаку «Рух заборонено», чим порушив вимоги п.8.1 ПДР .
21.10.2009 року постановою про адміністративне правопорушення серії АМ № 045522 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 260 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, посилався на те, що дії відповідача щодо винесення постанови та накладення штрафу є правомірними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Особи, які порушують ці Правила несуть відповідальність, згідно із чинним законодавством.
Відповідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, складом правопорушення, за яке передбачається адміністративна відповідальність є порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки стоянки.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено,що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Колегія суддів вважає встановленим факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки він підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення № 032652 від 21.10.2009 року, та постановою в справі про адміністративне правопорушення АМ № 045522 від 21.10.2009 року.
Аналіз норм чинного законодавства та матеріалів справи вказує на те, що позивач дійсно здійснив адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП, а тому колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова винесена з додержанням вимог чинного законодавства та підстав для її скасування немає.
Оскільки доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 лютого 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ___________Т.Р. Вівдиченко
Судді: ___________ Ю.В.Сауляк
___________ Г.Г. Федорова
Повний текст ухвали виготовлений 02 березня 2011 року