Справа: № 2-а-4754/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: В.В.Мишенко
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
"02" березня 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року у справі за позовом державного підприємства науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-
Позивач державне підприємство науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»(далі ДП НВК «Фотоприлад», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати рішення №863 Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси (далі УПФУ в Соснівському районі, відповідач) від 05.10.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано рішення, прийняте управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальникам страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду № 1863 від 05.10.2010 року про застосування до державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад»фінансових санкцій на суму 62500 грн. 21 коп. та про нарахування пені на суму 6456 грн. 59 коп. за період з 20.08.2010 року по 03.09.2010 року Стягнуто з Державного бюджету України на користь державного підприємства науково-виробничого комплексу «Фотоприлад»судові витрати в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Не погоджуючись з прийнятою постановою представник УПФУ в Соснівському районі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.
Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державне підприємство науково - виробничий комплекс «Фотоприлад»зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на обліку як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, та має статус страхувальника (платника страхових внесків) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки згідно зі статтею 15 Закону № 1058 є роботодавцем.
Відповідачем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.08.2010 по 03.09.2010 були сплачені несвоєчасно.
На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»УПФУ в Соснівському районі м. Черкаси винесено рішення №1863 від 05.10.2010 про застосування фінансової санкції на суму 62500 грн. 21 коп. та про нарахування пені на суму 6456 грн. 59 коп. за період з 20.08.2010 року по 03.09.2010 року.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 23.02.2007 року по справі № 14/1645 порушено провадження у справі про банкрутство НВК «Фотоприлад»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, який діє до цього часу.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або не належне виконання не нараховуються.
Колегія судді не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Стаття 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Частиною 4 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
За порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне, пенсійне страхування органами Пенсійного фонду до страхувальників застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону № 1058-ІУ.
Так, відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів -це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), стосуються вимог, зобов'язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв'язку із чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.
З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.
Оскільки сума заборгованості до УПФУ в Соснівському районі виникла в процесі банкрутства та введення мораторію, то дія мораторію на виконання даних зобов'язань не розповсюджується.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
З огляду на вищезазначене рішення УПФУ в Соснівському районі № 1863 від 05.10.2010 року законе та обґрунтоване, підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 Постанови №11 від 29.12.1976 р. «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси -задовольнити.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2010 року - скасувати.
У задоволенні позову державного підприємства науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»до Управління пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси про скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 1863 від 05.10.2010 року відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик