Справа: № 2а-3052/10 Головуючий у 1-й інстанції: Ступак О.В.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30.12.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про зобов'язання вчинити дії, -
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 30.12.2010 позов задоволено: визнано дії УПФ України в Деснянському районі м. Києва щодо призначення і виплати пенсій ОСОБА_2 як особі, постраждалій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірах, що не відповідають визначеним ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- неправомірними; зобов'язано УПФ України в Деснянському районі м. Києва здійснити з 10.06.2010 перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій ОСОБА_2 згідно з вимогами ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше проведених виплат; постанову звернуто до негайного виконання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення по суті справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана постанова підлягає частковій зміні, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, віднесеною до категорії 1, інвалідом II групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Абзацем 3 статті 50 цього ж Закону встановлено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно до ч. 4 ст. 54 Закону № 796 розміри пенсій для інвалідів ІІ групи інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність у 2010 році встановлювались ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік»з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»28.12.2007 № 107-VI внесені зміни до ст. ст. 50, 54 Закону № 796, якими зменшено вищезазначений розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою.
Посилання апелянта на зазначений Закон № 107-VI є безпідставними, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 такі зміни визнано неконституційними, а відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України встановлено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Крім того, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанови КМ України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими обмежені права на отримання вищезазначених додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю та пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, порівняно з правами, встановленими ст. ст. 50, 54 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні, що вірно встановлено судом першої інстанції.
При цьому, апелянтом в порушення вимог частин 1, 2 статті 71 КАС України не надано жодних доказів на спростування правомірності оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність часткової зміни оскаржуваної постанови, колегія суддів виходить з наступного.
При цьому, дійшовши висновку про необхідність часткового задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Отже, оскільки зазначені позовні вимоги задоволені з 10.06.2010 на не визначений період стосуються майбутнього, то вони не підлягають задоволенню, як такі, що ґрунтуються на припущеннях про незмінність регулювання спірних правовідносин в подальшому та ще й у незмінній редакції.
Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова підлягає зміні в цій частині, а позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 10.06.2010 по день проголошення оскаржуваної постанови суду першої інстанції -30.12.2010.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва -задовольнити частково, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30.12.2010 -змінити, виклавши абзац 3 її резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва здійснити з 10.06.2010 по 30.12.2010 перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій ОСОБА_2 згідно з вимогами ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше проведених виплат».
В іншій частині постанову Деснянського районного суду м. Києва від 30.12.2010 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: