Справа: № 2-а-2674/10 Головуючий у 1-й інстанції: Кісілевич П.І.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 20.12.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до УПФ України в м. Буча Київської області про стягнення додаткової пенсії та доплати до пенсії, -
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 20.12.2010 позов задоволено: визнано протиправними дії УПФ України у м. Буча Київської області щодо невиплати ОСОБА_2 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 4 категорії та доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю з 06.06.2010 у розмірі передбаченому ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано УПФ України у м. Буча Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 4 категорії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, у розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06.06.2010 і до змін в законодавстві, щомісячно; постанову приведено до негайного виконання у межах сум стягнення за один місяць.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонерам, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю та особою, віднесеною до 4 категорії.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Статтею 53 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»установлено на 2010 рік мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Згідно до абз. 5 ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік»прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у таких розмірах: з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня - 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня - 723 грн., з 1 грудня - 734 грн.
Розрахунок зазначеного підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідачем здійснено не згідно ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а згідно підпунктів 9, 13 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими частини 1 та 2 статті 39 Закону № 796 замінено однією частиною такого змісту: «Громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України», а текст ч. 3 ст. 51 Закону № 796 викладено в такій редакції: «Особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Зазначені зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В свою чергу, враховуючи вимоги ч. 4 ст. 9 КАС України щодо пріоритетності законів над підзаконними актами, безпідставними є посилання апелянта на постанову КМ України від 26.07.1996 № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено, що виплата підвищення проводиться у розмірі 5,20 грн., а також на постанову КМ України від 03.01.2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», якою установлено, що розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»провадиться виходячи з розміру 19 грн. 91 коп., тобто на постанови КМ України, які обмежують права на отримання вищезазначених підвищення до пенсії та додаткової пенсії, порівняно з правами, встановленими ст.ст. 39, 51 Закону № 796, а тому застосуванню підлягають саме останні.
Таким чином, у 2010 році позивач мав право на отримання підвищення до пенсії та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону № 796, що вірно встановлено судом першої інстанції та в порушення вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано апелянтом.
При цьому, дійшовши висновку про необхідність часткового задоволення вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Отже, оскільки зазначені позовні вимоги задоволені з 06.06.2010 і до змін в законодавстві, щомісячно, тобто на невизначений період та стосуються майбутнього, то вони не підлягають задоволенню.
Враховуючи зазначене, оскаржувана постанова підлягає зміні в цій частині, а позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 06.06.2010 по день проголошення оскаржуваної постанови суду першої інстанції -20.12.2010.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 201, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Буча Київської області -задовольнити частково, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 20.12.2010 -змінити, виклавши абзац 3 її резолютивної частини у наступній редакції:
«Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до 4 категорії у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком та доплату до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю, у розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 06.06.2010 по 20.12.2010».
В іншій частині постанову Ірпінського міського суду Київської області від 20.12.2010 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді: