Справа: № 2а-278/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.;
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;
при секретарі: Бундукову С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В січні 2010 року представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 3-6).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с. 80-83).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 подала заяву про апеляційне оскарження (а.с. 84) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у адміністративній справі № 2а-278/10/2670 від 04.03.2010 р. та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ДПІ в Дарницькому районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.12.2009 р. № 0025141704/51906, мотивуючи тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими та при суттєвому порушенні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті (а.с. 98-103).
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача про обставини справи, пояснення учасників процесу, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що реалізація товару протягом певного періоду на загальну суму 6 250,63 грн. здійснювалась позивачем зі складу, факт отримання готівкових коштів у вказаній сумі за реалізовані товари із оформленням прибуткових касових ордерів позивач не заперечив, доказів на підтвердження того, що розрахунки у готівковій формі провадились не за місцем реалізації товарів позивачем не надано ні під час перевірки, ні в ході судового розгляду в суді першої інстанції.
За таких обставин, позивачем не спростовано факт виявленого податковим органом при перевірці порушення вимог ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, на думку суду першої інстанції, застосування відповідачем суми штрафу в розмірі 31 253,15 грн. згідно з оспорюваним рішенням відповідає чинному законодавству.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку СПД - фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено Акт перевірки від 12.11.2009 р. № 5683/17/4/НОМЕР_1 (а.с. 10-29).
На підставі зазначеного акта, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0025141704/51906 від 01.12.2009 р. в сумі 31 253,15 грн. (а.с. 9).
Як вбачається з оспорюваного рішення, штрафні (фінансові) санкції застосовано згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та у зв'язку з встановленими перевіркою порушеннями пунктів 1, 2, 3, 5 ст. 3 цього ж Закону.
А саме, перевіркою встановлено, що у період з І по III квартали 2008 року СПД-ФО ОСОБА_2 отримав за реалізовані керамічні вироби готівкові кошти в сумі 6 250,63 грн.; відповідно до даних АРМ «Касові апарати»СПД-ФО ОСОБА_2 за період з 01.01.07 р. по 30.06.09 р. не використовував у своїй підприємницькій діяльності КОРО, РК і РРО, в зв'язку з чим податковий орган дійшов висновку, що підприємець здійснював торгівлю за готівковий рахунок без використання РРО, РК та КОРО, розрахунковий документ встановленої форми не видавав.
Крім того, перевіркою встановлено, що СПД-ФО ОСОБА_2 орендує складське приміщення загальною площею 250 кв. м. для зберігання керамічних виробів за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору оренди від 02.03.09 р. № 1-0 у ВАТ «Трест «Південзахідтрансбуд»та офісне приміщення загальною площею 14 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2, згідно договору оренди від 01.01.09 р. № 15-НП у ЗАТ «Київська виробнича компанія»«Рапід».
Як вбачається з матеріалів перевірки, сума готівкових коштів в розмірі 6 250,63 грн. була виявлена податковим органом при порівнянні даних банківських виписок з даними книги обліку доходів та витрат та задекларованими показниками в декларації про одержані доходи за І - III квартали 2008 року; дана сума розбіжності відображена в книзі обліку доходів та витрат, але не являється сумою коштів, яка надійшла на розрахунковий рахунок СПД-ФО ОСОБА_2 Сума валового доходу в деклараціях про одержані доходи за І - III квартали 2008 року відповідає сумі оприбуткованих валових доходів в графі 12 книги обліку доходів та витрат.
Отже, сума отриманих від підприємницької діяльності за реалізацію товару готівкових коштів у загальному розмірі 6 250,63 грн. за вказаний період підтверджена матеріалами справи.
Колегія суддів відмічає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з ст. 2 вказаного Закону, розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції: застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
Поняття розрахункової операції наведене у ст. 2 цього Закону, як приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Виходячи з системного аналізу вказаних вище норм права та матеріалів перевірки, колегія суддів прийшла до висновку, що реалізація товару протягом вказаного періоду на загальну суму 6 250,63 грн. здійснювалась позивачем зі складу, факт отримання готівкових коштів у вказаній сумі за реалізовані товари із оформленням прибуткових касових ордерів позивач в суді першої інстанції не заперечив, доказів на підтвердження того, що розрахунки у готівковій формі провадились не за місцем реалізації товарів позивачем також не надано.
Та відповідно до п. 1 ст. 17 вказаного Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Таким чином, застосування відповідачем суми штрафу в розмірі 31 253,15 грн. згідно з оспорюваним рішенням підтверджено матеріалами справи, а отже відповідає чинному законодавству.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні адміністративного позову.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд м. Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 165, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 березня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 10 березня 2011 року.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: Н.М. Троян
Н.П. Бужак
Ухвалу виготовлено в повному обсязі: 09.03.11.