Справа: № 2-а-12/10 Головуючий у 1-й інстанції: Лихошерст В.В.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ВДАІ УМВС України в Чернігівській області на постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ВДАІ УМВС України в Чернігівській області та інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ Козака Олександра Сергійовича про визнання неправомірними дій, скасування протоколу про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, -
В січні 2010 року позивач - ОСОБА_2 звернувся до Щорського районного суду Чернігівської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВС України в Чернігівській області та інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ прапорщика міліції Козака Олександра Сергійовича про визнання неправомірними дій, скасування протоколу про адміністративне правопорушення та закриття провадження в справі, в якому просив:
- визнати дії інспектора ДПС Козака Олександра Сергійовича неправомірними;
- скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії СВ № 091662 від 06.01.2010 р.;
- справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с. 1-3).
Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2010 року позов задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ Козака Олександра Сергійовича щодо невручення ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення серії СВ № 091662 від 06 січня 2010 року про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, доставлення ОСОБА_2 на медосвідування до лікарні та до Щорського РВ УМВС, затримання автомобіля та залишення його в нічний час без нагляду, вилучення ключів від автомобіля; в задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ Козака Олександра Сергійовича щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, скасування цього протоколу та закриття провадження в справі відмовлено (а.с. 16-17).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, представник відповідача - ВДАІ УМВС України в Чернігівській області подала заяву про апеляційне оскарження (а.с. 21) та апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2010 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити в повному обсязі, мотивуючи свої вимоги тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування всіх обставин справи (а.с. 24-27).
Крім того, однією із вимог в апеляційній скарзі апелянта є вимога про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Щорського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2010 року, мотивуючи тим, що копія постанови по справі № 2-а-12/10 надійшла на адресу ВДАІ УМВС України в Чернігівській області саме 24.02.2010 року (а.с. 24-27).
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (в редакції, яка діяла на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до журналу судового засідання від 02.02.2010 року представники відповідачів в судове засідання не з'явилися (а.с. 14); після виходу з нарадчої кімнати судом першої інстанції було оголошено постанову (вступну та резолютивну її частини) (а.с. 14); 05.02.10 р. копію постанови направлено сторонам: Інспектору ДПС Менського взводу прапорщику міліції Козаку О.С. та УДАІ УМВС України в Чернігівській області (а.с. а.с. 18, 19); згідно копії супровідного листа суду першої інстанції від 05.02.2010 року копія постанови суду першої інстанції від 02.02.10 р. надійшла на адресу відповідача саме 24.02.10 р. (а.с. 29); заяву про апеляційне оскарження представник ВДАІ УМВС України в Чернігівській області подала 27.02.2010 р., про що свідчить дата на відтиску поштового штемпеля на конверті (а.с. 23); апеляційну скаргу -18.03.2010 р., про що свідчить дата на відтиску поштового штемпеля на конверті (а.с. 32), таким чином, заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подані відповідно в десятиденний та двадцятиденний термін з моменту отримання копії постанови, в зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Щорського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позов позивача задоволено частково.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ Козака О.С. щодо невручення ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, доставлення його в міліцію та на медосвідування, затримання транспортного засобу, вилучення ключів є неправомірними.
Натомість, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій інспектора ДПС по складенню протоколу про адміністративне правопорушення, скасування цього протоколу та закриття провадження в справі задоволенню не підлягають, оскільки про наявність або відсутність складу адміністративного правопорушення вирішує компетентний орган, повноважний вирішувати справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та це встановлено судом першої інстанції, 06 січня 2010 року о 23 год. 40 хв. ОСОБА_2 знаходився на місці стоянки свого автомобіля ЗАЗ 110308 д.н. СВ 5927 АВ за адресою м. Щорс вул. Р. Люксембург. До нього під'їхав автомобіль ДПС, інспектор ДПС Козак О.С. перевірив посвідчення водія та технічний паспорт на автомобіль та запропонував пройти медичний огляд на стан сп'яніння в районній лікарні, в цей час інший працівник ДАІ забрав ключі від його автомобіля, під час проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння інспектором ДПС Козаком О.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії СВ № 091662 від 06.01.2010 р., копію якого позивачу вручено не було.
Біля 2:00 год. 07.01.2010 р. ОСОБА_2 було доставлено до РВ УМВС м. Щорс, де йому було повернуто технічний паспорт та страхове свідоцтво, однак посвідчення водія та ключі від автомобіля йому не було повернено, копію протоколу не було вручено. На місці затримання позивача автомобіля не було.
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 працівниками міліції не затримувався, але був доставлений в міліцію. Його підозрювали у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, тобто порушення правил щодо охорони порядку і безпеки руху.
Як зазначалось вище, ОСОБА_2 надав інспектору ДПС посвідчення на право керування транспортним засобом та технічний паспорт на автомобіль, тому інспектор відповідно до ч. 2 ст. 259 КУпАП не мав права доставляти його в міліцію.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що документів про затримання позивача, а також про тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення позивача від керування транспортним засобом не складалося, ключі від автомобіля, як і сам автомобіль, фактично були вилучені у позивача, але про це протокол не складався і вони не зберігалися до вирішення справи належним чином.
Жодних доказів правомірності своїх дій, відповідачами суду першої інстанції надано не було.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що згідно з ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64 КУ).
У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно з ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, порушника може бути доставлено в міліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку працівником міліції, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником (ч. 1 ст. 259 КУпАП).
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього (ч. 2 ст. 259 КУпАП).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган (ст. 261 КУпАП).
Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 2341, 2342, 2444, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції (ст. 265 КУпАП).
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення (ст. 265-1 КУпАП).
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 1321, 2061 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання (ст. 265-2 КУпАП).
Особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном (ст. 266 КУпАП).
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, прокуророві або до суду (ст. 267 КУпАП).
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що дії інспектора ДПС Менського взводу ДПС ВДАІ Козака О.С. щодо невручення ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, доставлення його в міліцію та на медосвідування, затримання транспортного засобу, вилучення ключів є протиправними, а тому суд першої інстанції правомірно визнав такі дії неправомірними.
В зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Щорський районний суд Чернігівської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 41, 128, 160, 165, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу представника ВДАІ УМВС України в Чернігівській області залишити без задоволення, постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 02 лютого 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: Н.М. Троян
Н.П. Бужак