Справа: № 2-а-41/10 Головуючий у 1-й інстанції: Іваненко О.Г.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Чигиринської міської ради Черкаської області на постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 березня 2010 року у справі за її позовом до відділу державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції про заборону вчиняти будь-які дії щодо проведення експертної оцінки майна, що перебуває у комунальній власності, -
Постановою Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 березня 2010 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 27.01.2009 року Черкаською обласною дирекцією ВАТ «Райффайзен банк Аваль»до відповідача було пред'явлено до виконання наказ № 18/4025 виданого господарським судом Черкаської області про стягнення із ОСОБА_2 71850,00 грн. боргу по кредиту, 626,33 грн. боргу по відсоткам, 2461,47 грн. пені, 749,38 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. судових витрат на ІТЗ судового процесу на користь ЧОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», на підставі чого, відповідачем у відповідності до вимог статей 3,18,24 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 69/1-09 та надано боржнику 6-ти денний строк для добровільного виконання рішення суду.
09.02.2009 року, у зв'язку з невиконанням боржницею рішення суду у добровільному порядку, держвиконавцем було винесено постанову про стягнення з ОСОБА_2 7580,51 грн. виконавчого збору чим фактично розпочато здійснення примусового виконання рішення.
16.03.2009 року до відповідача надійшла заява боржниці про відсутність у неї для погашення зобов'язання майна та коштів і запропоновано держвиконавцю звернути стягнення на рухоме майно, придбане нею за договором № 164 від 25.07.2007 року, яке знаходиться на території ЗАТ «Чигиринський консервний завод»по вул. Леніна, 29 м. Чигирин. Внаслідок чого відповідачем у відповідності до ч.6 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження», винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника.
У відповідності до вимог ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець на пропозицію боржника або стягувача має право звернути стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що обладнання для виготовлення метало-пластикових вікон дійсно знаходиться на території ЗАТ «Чигиринський консервний завод».
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена.
Отже, як випливає з матеріалів даної справи, боржниця, відповідно до договору № 164 від 25.07.2007 року набула право власності на комплекс обладнання для виготовлення метало пластикових вікон та дверей і незаконність у судовому порядку не встановлена.
Так як майно описане та на нього накладено арешт і дане майно з-під арешту не звільнено, а тому відсутні підстави для невжиття заходів відповідачем щодо виконання рішення суду.
До того ж колегія суддів звертає увагу на те, що доводи апелянта про те, що йому належить дане майно згідно договору № 28/06 від 28.08.2006 та рішенням Чигиринської міської ради спростовується договором № 164 від 25.07.2007, який є дійсним.
Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів, що підтверджують право власності боржниці ОСОБА_2 на описане та арештоване майно і спростовують твердження апелянта про те, що спірне майно знаходиться у комунальній власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому відповідач повністю спростував твердження позивача.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Чигиринської міської ради Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Чигиринського районного суду Черкаської області від 02 березня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 09.03.2011.