Справа: № 2-а-104/10 Головуючий у 1-й інстанції: Козіна С.М.;
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;
розглянувши відповідно до ст. ст. 41, 128, 197 КАС України в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області на постанову Ржищівського міського суду Київської області від 09 лютого 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, -
В січні 2010 року позивач -ОСОБА_2 звернувся до Ржищівського міського суду Київської області з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, в якому просив:
- скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 04.12.2009 року № 16470744 про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по справі за позовом ОСОБА_2 до Ржищівського УПСЗН про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення як таку, що винесено безпідставно та передчасно;
- зобов'язати Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-109/07 виданим 24 липня 2009 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-109/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_2 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку (а.с. 2-5).
Постановою Ржищівського міського суду Київської області від 09 лютого 2010 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження задоволено в повному обсязі, а саме: визнано постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області від 04.12.2009 року № 16470744 про відмову у відкритті виконавчого провадження (про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по справі за позовом ОСОБА_2 до Ржищівського УПСЗН про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, протиправною; зобов'язано Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2-а-109/07 виданим 24.07.2009 року Ржищівським міським судом Київської області у справі № 2-а-109/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_2 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку (а.с. 26-28).
Не погоджуючись з прийнятим по справі судовим рішенням, відповідач -Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області подав заяву про апеляційне оскарження (а.с. 30), а старший державний виконавець Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області - апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Ржищівського міського суду Київської області від 09.02.2010 р. в справі № 2-а-104/10 щодо задоволення позову про визнання протиправною та скасування постанови підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 04.12.09 р. № 16470744 про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання виконавчого листа від 24.07.09 р. № 2-а-109/07 про стягнення з Ржищівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_3 недоотриманих сум одноразових грошових допомог на оздоровлення за 2003, 2004, 2005 роки, згідно проведеного перерахунку (а.с. 31-33).
Крім того, однією із вимог в апеляційній скарзі апелянта є вимога про поновлення строку подання апеляційної скарги на постанову Ржищівського міського суду від 09.02.2010 р. № 2-а-104/10 в зв'язку з порушенням Ржищівським міським судом строків відправки, мотивуючи тим, що копія постанови суду першої інстанції від 09.02.2010 року надіслана Ржищівським міським судом супровідним листом від 24.02.2010 року та отримана підрозділом 01.03.2010 року, що підтверджено штемпелем реєстрації вхідної кореспонденції ГУЮ у Київській області (а.с. 31-33).
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (в редакції, яка діяла на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваного рішення).
Як вбачається з матеріалів справи, постанову Ржищівського міського суду Київської області від 09 лютого 2010 року було прийнято в порядку письмового провадження (а.с. 26-28); 24.02.2010 року копію постанови суду першої інстанції було направлено на адресу відповідача (а.с. 29); отримана підрозділом 01.03.2010 року, що підтверджено штемпелем реєстрації вхідної кореспонденції ГУЮ у Київській області (а.с. 34); заяву про апеляційне оскарження апелянт подав 09.03.2010 р. (а.с. 30); апеляційну скаргу -17.03.2010 р. (а.с. 31-33), таким чином, заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подані відповідно в десятиденний та двадцятиденний термін з моменту отримання копії постанови, в зв'язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження постанови Ржищівського міського суду Київської області від 09 лютого 2010 року апелянтом не пропущено, а тому відсутні правові підстави окремо вирішувати питання щодо поновлення пропущеного строку.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу до виконання було пред'явлено визначений законом виконавчий документ, а саме - виконавчий лист, складений у відповідності до вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов'язковість рішень суду, тобто постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, що відображено в ст. 14 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів, виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. А також, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за доцільне відмітити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 24.07.2009 року Ржищівським міським судом Київської області було видано виконавчий лист № 2-а-109/07 (а.с. 10), який позивач надіслав до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області.
15.01.2010 року на домашню адресу позивача було повернуто виконавчий лист з постановою № 16470744 від 04.12.2009 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (а.с. 8-9). Обґрунтовано дану постанову тим, що в резолютивній частині рішення суду не зазначено яку саме суму боргу необхідно стягнути з боржника.
Колегія суддів відмічає, що відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено іншого порядку судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб; відповідачем у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Згідно з ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду, який видав виконавчий документ.
Частиною 2 ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Як вбачається з постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) від 04.12.2009 року № 16470744, державний виконавець як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження посилається на п. 7 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», тобто наявність інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження, а в якості інших обставин зазначає відсутність суми боргу в резолютивній частині рішення суду.
Проте, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки згідно постанови Ржищівського міського суду Київської області від 13 листопада 2007 року Ржищівське управління праці та соціального захисту було зобов'язане здійснити перерахунок допомоги на оздоровлення та виплатити відповідну суму згідно проведеного перерахунку.
В рішенні суду не міститься сума боргу, оскільки це б суперечило ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»згідно з якою розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
А тому, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Крім того, відповідно до ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку та правомірно задовольнив адміністративний позов в повному обсязі.
З огляду на таке, колегія суддів приходить до висновку, що наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Зважаючи на те, що Ржищівський міський суд Київської області правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 41, 128, 160, 165, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу Старшого державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Київській області залишити без задоволення, постанову Ржищівського міського суду Київської області від 09 лютого 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Костюк
Судді: Н.М. Троян
Н.П. Бужак