Справа: № 2-а-11854/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів: Літвіної Н.М.,
Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-РС»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року у справі за адміністративним позовом Чернігівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-РС»про стягнення штрафу, -
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини справи, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання та положення ст. 197 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розглядати справу у порядку письмового провадження.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Посадовою особою Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість Чернігівського обласного центру зайнятості проведено перевірку позивача з питань виконання вимог закнодавства про зайнятість населення, за результатами якої складено акт про порушення законодавства України про зайнятість населення № 30 від 24.09.2009 року
Згідно вказаного акту, позивачем порушено вимоги ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року № 803-XII (далі -Закон № 803, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), а саме було працевлаштовано двох громадян республіки Білорусь на посади, які не були визначені в дозволі на працевлаштування. Так, дозволами на працевлаштування № 439 та № 440 від 27.08.2008 року іноземці ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було дозволено працевлаштування на посади «фінансового директора»та «менеджера», натомість вказані особи були прийняті на посади заступника директора по фінансах та заступника директора по кадрам.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.11.2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 року, було відмовлено ТОВ "Регіон-РС" з задоволенні позову до Чернігівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття про визнання протиправними дій щодо накладення штрафу у розмірі 25200 грн. та визнання нечинним акта перевірки від 24.09.2009 року.
У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, правомірність вимог накладення штрафу на відповідача є доведеним та встановленим фактом і не потребує повторного дослідження колегією суддів.
Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону № 803, «Для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.
Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.»
У складі державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями. (ч. 4 ст. 18 Закону № 803).
У відповідності до ч.4 ст. 8 Закону № 803, у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі несплати (або відмови від сплати) протягом місяця у добровільному порядку зазначеного штрафу, його стягнення провадиться в установленому законом порядку. Кошти від стягнутих штрафів спрямовуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
У відповідності до абз. 11 ч.2 ст. 19 Закону № 803, Державна служба зайнятості має право стягувати з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, суми прихованих або занижених обов'язкових зборів та недоїмок до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-РС» залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ч. 5 ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Літвіна Н.М.
Чаку Є.В.
Повний текст виготовлено: 01.03.2011 року