Справа: № 2-а-2806/10/2503 Головуючий у 1-й інстанції: Тіслюк І.І.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Борзнянського районного суду Чернігівської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за періоди з 09.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по дату ухвалення судового рішення.
Ухвалами Борзнянського районного суду Чернігівської області від 14 вересня 2010 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки дані позовні вимоги вже було задоволено рішеннями Борзнянського районного суду Чернігівської області.
Постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2010 року позовні вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни задоволено частково, за періоди з 09.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2009 року по 28.12.2010 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі - Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що вони у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є дітьми війни, а отже мають право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, яку їм не було нараховано та виплачено відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Так, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом із тим, як вбачається із матеріалів справи, при виплаті позивачам вказаної соціальної пільги за періоди з 09.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2009 року відповідачем, в порушення вимог законодавства, не правомірно виплачувалося щомісячне підвищення до пенсії позивачів в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, ухвалами Борзнянського районного суду Чернігівської області від 20 грудня 2010 року позивачам поновлено строк звернення до адміністративного суду із позовними вимогами про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за періоди з 09.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року та з 01.01.2009 року по дату ухвалення судового рішення.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачі мають право на одержання підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди з 09.09.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2009 року по 28.12.2010 року, тобто, по дату ухвалення рішення судом першої інстанції.
Визначаючи розрахункову величину, з якої має проводитися нарахування позивачам підвищення до пенсії, відповідачу слід врахувати, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що підвищення до пенсії має обраховуватися у відсотковому відношенні до розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Борзнянському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 28 грудня 2010 року -без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді: