Справа: № 2-а-389/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кривов'язна А.П.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"01" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_4 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2007 року по дату ухвалення рішення судом першої інстанції з урахуванням суми пенсії 100 % грошового забезпечення (посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років; робота з таємними виробами, носіями, документами; льотний склад при виконанні польотів; надбавка за кваліфікацію льотчик першого класу; надбавка за особливо важливі завдання, премія 10 %).
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти по справі нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з військової служби у запас за віком. З 12.06.1973 року йому призначена і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивач вважає, що відповідачем неправомірно нараховувалась та виплачувалась з 01.01.2007 року пенсія з обмеженням її на рівні 90 % його грошового забезпечення, оскільки, на думку позивача, він має право на пенсію в розмірі 100 % від суми його грошового забезпечення, а тому, відповідач у відповідності до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»зобов'язаний перерахувати та виплатити йому пенсію за минулий час з урахуванням саме 100 % від суми грошового забезпечення.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»пенсії обчислюються із грошового забезпечення, що виплачується цим військовослужбовцям на день звільнення зі служби.
Як вбачається із матеріалів справи, призначена позивачу пенсія обчислена з грошового забезпечення, що виплачувалось на день його звільнення з військової служби, а саме: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення у порядку та розмірах, визначених законодавством.
Відповідно до абз. 2 п. «в»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29.09.2010 року № 22185/12/Б-1397/1 позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням 100 % відповідних сум грошового забезпечення, оскільки участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби позивач не приймав, розмір його пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»становить 90 % відповідних сум грошового забезпечення, а тому, підстави для перерахунку пенсії відсутні.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів того, що позивач має право на отримання пенсії в розмірі 100 % від суми його грошового забезпечення, останнім суду надано не було.
Натомість, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність дій щодо нарахування та виплати позивачу пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме на рівні 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 січня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя:
Судді: