Справа: № 2а-3770/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
"23" лютого 2011 р. м. Київ
колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.
при секретарі Ломановій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-
Позивач ОСОБА_3. звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва (далі ДПІ у Деснянському районі) №0006111702/0 від 13.05.2009 року
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення №0006111702/0 від 13.05.2009 року ДПІ у Деснянському районі м. Києва
Не погоджуючись з прийнятою постановою ДПІ у Деснянському районі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 13.05.2009 року подана до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва податкова декларація про доходи за 2008 рік.
Згідно поданої декларації позивач задекларував доходи, отримані у вигляді інвестиційного прибутку в сумі 505000 грн.
ДПІ у Деснянському районі м. Києва, здійснено розрахунок суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, з доходу громадянина ОСОБА_3, отриманого у 2008 році як інвестиційний прибуток та винесене податкове повідомлення №0006111702/0 від 13.05.2009р. яким визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 75750 грн., що складає 15% від суми оподатковуваного доходу позивача.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0006111702/0 від 13.05.2009 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 75 750,00 грн. не обґрунтовано, та винесено не законно, через що підлягає скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи виходячи з наступного.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок нарахування, утримання та перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб, є Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889-IV.
Оподаткування інвестиційних прибутків фізичних осіб регламентується п. 9.6 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. N 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), згідно з яким до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Фізичні особи, які протягом звітного року одержували доходи від продажу інвестиційних активів згідно зі ст. 18 Закону, повинні до 1 квітня наступного за звітним року подати до податкового органу за місцем проживання річну податкову декларацію та сплатити податок з суми одержаного інвестиційного прибутку за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону.
Одразу слід зазначити, що Закон зобов'язав платників податку вести самостійно облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами, окремо від інших доходів і витрат. Форма обліку доходів і витрат платника податку з доходів фізичних осіб та Порядок ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу встановлено наказом Державної податкової адміністрації України від 16 жовтня 2003 року N 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2003 р. за N 988/8309.
Подати річну декларацію зобов'язані фізичні особи, які в звітному році здійснювали операції купівлі-продажу та іншого відчуження пакетів цінних паперів чи корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, випущених одним емітентом, а також банківських металів, придбаних у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу. При цьому, пакет цінних паперів - це окремий цінний папір чи сукупність ідентичних (випущених одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення) цінних паперів.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається, тобто декларується, позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками звітного податкового року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума всіх інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з документально підтвердженої суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_3 отримав 505000 грн. від TOB „Фрінет" у якості гарантійного платежу за Попереднім договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB „УкрТелИнформ" від 16.05.2008 року, яка була попередньою оплатою продажу ОСОБА_3 своїх корпоративних прав на TOB „УкрТелИнформ".
При цьому ОСОБА_3 зобов'язався у майбутньому укласти Договір купівлі-продажу частки в капіталі TOB „УкрТелИнформ".
Через не укладення вищезазначеного договору позивачем було подано до ДПІ у Деснянському районі м. Києва уточнюючу декларацію про доходи за 2008 рік із супровідним листом.
Як видно з договорому купівлі-продажу частки у статутному капіталі TOB „УкрТелИнформ" від 16 травня 2008 року; виписки AT „Брокбізнесбанку" по особовому рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_1; протоколу № 1 від 05 травня 2008 року засідання загальних зборів учасників ТОВ „УкрТелИнформ"; Акту № 1 від 17 квітня 2008 року оцінки та приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ „УкрТелИнформ", що при отриманні доходу від продажу корпоративних прав на TOB «УкрТелИнформ»позивач мав витрати на придбання цих корпоративних прав кошти в розмірі 8202512 грн.
Оскільки умови договору виконані не були TOB „Фрінет" звернулось з позовом до Деснянського районного суду м. Києва про стягнення сум, які були перераховані ОСОБА_3 у якості попередньої оплати.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва затверджено Мирову угоду від 23.10.2009 року, згідно з якою ОСОБА_3 був зобов'язаний повернути TOB «Фрінет»505000 грн., які були сплачені у якості попередньої оплати (гарантійного платежу).
З огляду на вищевказане слід зазначити, що ОСОБА_3. не може мати зобов'язання стосовно сплати до бюджету суми податкового зобов'язання з податку доходів фізичних осіб у розмірі 757500 грн., оскільки позивач не отримував інвестиційний дохід у розмірі 505000 грн.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.
Колегія суддів зазначає, що при винесені податкового повідомлення-рішення № 0006111702/0 від 13 травня 2009 року ДПІ у Деснянському районі м.Києва діяла не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбач Конституцією та законами України, з використанням повноважень не з метою, з якою ці повноваження були надані; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення; без дотримання необхідного балансу і будь-якими несприятливими наслідками для прав і інтересів позивача.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Вказані в апеляційній скарзі процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції- без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 18, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 вересня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 лютого 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: А.Б.Парінов
І.Й.Петрик
Повний текст рішення виготовлений 28 лютого 2011 року.