Справа: № 2-а-6071/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.
Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у справі за її позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про зобов'язання вчинити певні дії, -
01.12.2010 ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила зобов'язати відповідача виконати вимогу частини 2 статті 1 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів»та застосувати до неї раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, анулювавши про неї дані з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків і інших обов'язкових платежів; зобов'язати Державну податкову інспекцію м. Чернігова зробити у її паспорті на одній із сторінок 7-9 відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, завірити її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою Державної додаткової інспекції м. Чернігова та вважати недійсним штамп, проставлений у паспортному столі.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Заслухавши в засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача, пояснення присутніх учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про те, що він не згоден з процедурою, передбаченою «Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів»є необґрунтованими.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що згідно довідки № 18 від 23.11.2010 позивач є прихожанкою Спасо-Преображенського собору (а. с. 9).
Згідно з частиною другою ст. 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів»для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
При цьому порядок унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів затверджений спільним Наказом ДПА України та МВС України від 19.10.2004 року № 602/1226.
Відповідно до цього Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, у разі наявності в неї ідентифікаційного номера повідомляє у формі заяви орган державної податкової служби за своїм місцем реєстрації. Після прийняття заяви цей орган проводить перевірку наявності інформації про особу в Державному реєстрі фізичних осіб щодо достовірності поданих даних та у термін 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку відповідної форми, яка подається до органу внутрішніх справ за місцем реєстрації та паспортом громадянина України. Посадова особа ОВС розглядає довідку щодо повноти та правильності її заповнення та вносить на 7-9 сторінки паспорта відповідну відмітку.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, адже позивач не бажає проходити встановлену законом процедуру, що унеможливлює здійснювати податковий облік за раніше встановленими нормами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру.
Що ж стосується вимоги позивача про зобов'язання зробити відмітку в паспорті, то вона крім вищезазначених причин не може бути задоволена і тому, що ні ДПА України, ні ДПІ у м. Чернігові не мають на це повноважень, адже це входить до компетенції МВС України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому в їх задоволенні належить відмовити.
Відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 09.03.2011.