Справа: № 2-а-1645/10 Головуючий у 1-й інстанції: Волков С.А.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07.12.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
17.11.2010 ОСОБА_2 звернулась до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до УПФУ в Оболонському районі м. Києва про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 01.07.2010 із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України -1650, 43 грн.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.12.2010 позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, УПФУ в Оболонському районі м. Києва подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -зміні.
Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.
За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Частиною 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону.
Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з 01.02.2010.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач незаконно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушив права та законні інтереси останнього, однак незаконно не застосував ст. 99, 100 КАС України.
Виходячи з аналізу ст. 99-100 КАС України суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплати позивачу пенсії у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають задоволенню, починаючи з 17.05.2010, а не з 01.07.2010, тобто застосувати шестимісячний строк звернення до суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга -підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва - задовольнити частково.
Змінити постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07.12.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, виклавши абзац другий резолютивної частини постанови наступним чином:
« Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі м. Києва здійснити з урахуванням проведених виплат перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 на підставі ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 17.05.2010».
В решті постанову Оболонського районного суду м. Києва від 07.12.2010 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
М.В. Данилова