Справа: № 2а-14834/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області до товариства обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло»про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»про стягнення заборгованості в сумі 50 135, 65 грн., що виникла внаслідок несплати до державного бюджету орендної плати з юридичних осіб в розмірі 30 576, 41 грн. -заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по самостійно обчислених податкових зобов'язаннях до Обухівської міської Ради та 19 559, 24 грн. -заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності по самостійно обчислених податкових зобов'язаннях до Української міської Ради.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, задовольняючи адміністративний позов, виходив з того, що відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про плату за землю»у відповідача існує податковий борг перед державним бюджетом, несплачений ним в добровільному порядку.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»зареєстроване Голосіївською районною у місті Києві Державною Адміністрацією 27.12.2005 р., ідентифікаційний код 33629567 та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва, а, отже, є платником податків, зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».
З матеріалів справи вбачається, що 27.06.2008 р. між орендодавцем Українською міською Радою та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло»був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,7 га, за адресою: м. Українка, вул. Київська (біля районної лікарні), з розміром орендної плати в сумі 35 429, 61 грн., а також 20.12.2006 р. між орендодавцем Обухівською міською Радою та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Київщина-житло» - договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,8 га, за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, з розміром орендної плати в сумі 53 915, 54 грн.
Суми нарахованої орендної плати відповідно до вказаних договорів оренди земельних ділянок на виконання ст. 14 Закону України «Про плату за землю», згідно з якою платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, самостійно визначені відповідачем в податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 р., поданих відповідачем до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області, а саме: 53 915, 54 грн. та 35 429, 61 грн.
Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, суми податкового зобов'язання, зазначені в податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності відповідача (а.с. 14-19) та не сплачені платником податків, що підтверджується обліковою карткою платника податків (а.с. 20-21) є сумами податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. 6.2.1 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на виконання наведеного положення закону було направлено відповідачу першу та другу податкові вимоги, що були отримані відповідачем, однак заборгованість останнім не сплачена.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ляхом стягнення податкового боргу є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують так, як є помилковими, та апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Київщина-Житло» залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді Г.В. Земляна
І.Й. Петрик