Справа: № 2а-671/10 Головуючий у 1-й інстанції: Бортницька В.В.
Суддя-доповідач: Парінов А.Б.
Іменем України
"03" березня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Парінова А.Б.,
суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Господар»на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Казантип-Калина»до Калинівської селищної ради, Калинівського селищного голови, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Господар»про скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Калинівської селищної ради, Калинівського селищного голови про скасування рішення, визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2010 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, третьою особою товариством з обмеженою відповідальністю «Господар» подано апеляційну скаргу, в якій, апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 2 рішення Калинівської селищної ради від 09 вересня 2008 року № 364-23-V «Про передачу в оренду земельних ділянок» товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Кантип-Калина»передано в оренду земельну ділянку площею 0,3956 га для будівництва та обслуговування Калинівського ринку в межах смт Калинівка Васильківського району Київської області по вул. Залізнична, 50.
Пунктом 5 вказаного рішення передбачено доручити селищному голові укласти договір оренди земельної ділянки відповідно до чинного законодавства та підписати договір співпраці.
08 жовтня 2008 року Калинівською селищною радою було ухвалено рішення № 525-41-V «Про відкладення підписання договору оренди земельної ділянки» та вирішено призупинити дію рішення № № 364-23-V «Про передачу в оренду земельних ділянок» товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Казантип-Калина» на період ведення слідства по кримінальній справ № 08-2239.
Не погоджуючись з вказаним рішення відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Казанитип-Калина»звернулося до суду з позовом про скасування цього рішення, визнання дій селищного голови щодо неукладання договору оренди незаконними та зобов'язання відповідача вчинити дії.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково та скасовуючи оскаржуване рішення відповідача, виходив з того, що Калинівська селищна рада при винесенні оспорюваного рішення діяла з порушенням законодавства України.
Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Вирішуючи питання про протиправність оскаржуваного рішення відповідача, суд повинен з'ясувати чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування»рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад щодо вирішення питань місцевого значення встановлено ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Проаналізувавши положення вказаної статті, колегія судді зазначає, що ні вказаною статтею, ні іншими положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органам місцевого самоврядування не надано повноважень зупиняти дію власних рішень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України в своєму рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.
В цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
При цьому Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Оскаржуване рішення Калинівської селищної ради передбачає конкретні приписи щодо позивача та носить ненормативний характер.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду у зв'язку з порушенням його права на оренду землі.
Відносини, пов'язані зі здійсненням фізичними та юридичними особами права на оренду землі регулюються Законом України «Про оренду землі».
Відповідно до ст. 16 вказаного закону укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Згідно зі ст. 20 закону право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно з оскаржуваним рішенням відповідача, відповідач позбавив позивача можливості реалізувати право на отримання в оренду земельної ділянки, яке було надане рішенням цього ж органу, прийнятим раніше.
Керуючись викладеним, колегія суддів зазначає, що самовільне прийняття радою рішення про зупинення прийнятого раніше рішення є порушенням гарантії стабільності суспільних відносин, а тому є незаконним.
Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення відповідача 08 жовтня 2008 року № 525-41-V «Про відкладення підписання договору оренди земельної ділянки», яким вирішено призупинити дію рішення № 364-23-V «Про передачу в оренду земельних ділянок» товариству з обмеженою відповідальністю «ТРЦ Казантип-Калина», винесене з порушенням законодавства, а тому колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення повинно бути визнане протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують так, як є помилковими, та апеляційним судом відхиляються.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Господар» залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 грудня 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді Г.В. Земляна
І.Й. Петрик
Ухвалу в повному обсязі виготовлено 04.03.2011 р.