Справа: № 2а-2737/10 Головуючий у 1-й інстанції: Аніпко С.В.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
Іменем України
"24" лютого 2011 р. м. Київ
колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я. М., Степанюк А. Г.,
розглянувши в письмовому проваджені справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Буча Київської області про визнання неправомірними дій та стягнення додаткової пенсії та доплати до пенсії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України у м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17.12.2010 року, -
07.12.2010 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Буча Київської області про визнання неправомірними дій та стягнення додаткової пенсії та доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 17.12.2010 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано здійснити перерахунок позивачу пенсії відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»починаючи з 07.06.2010 року.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що на користь позивача необхідно здійснити перерахунок пенсії за період з 07.06.2010 року, а саме: додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судова колегія не погоджується в повній мірі з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою пенсійного віку, віднесена до 4 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесених до категорії 4, додаткова пенсія, заподіяна за шкоду здоров'ю, визначається у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.
Нарахування позивачу пенсії відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року по по ст. 51 вказаного Заону, відповідно до Постанови КМУ № 1 від 03.01.2002 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як того вимагає вказаний Закон.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року та Постановою КМУ № 1 від 03.01.2002 року, відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 51 зазначеного Закону.
Однак, Ірпінський міський суд Київської області не зазначив кінцеву дату, до якої необхідно проводити такий перерахунок.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, колегія суддів вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Враховуючи, що позов поданий 07.12.2010 року, жодних уточнень, доповнень або змін до позову від позивача не надходило, суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання перерахувати позивачці додаткової пенсії підлягають задоволенню, починаючи з 07.06.2010 року до 17.12.2010 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду та по дату винесення рішення судом першої інстанції.
Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає відповідній зміні з врахуванням періоду, за який має бути здійснено перерахунок доплати до пенсії.
Керуючись ст.ст. 195, 183-3, 197, 198, 201, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України у м. Буча Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17.12.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Буча Київської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії -задовольнити частково.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 17.12.2010 року -змінити.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України у м. Буча Київської області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_2, починаючи з 07.06.2010 року до 17.12.2010 року.
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 24.02.2011 року.