Справа: № 2а-9587/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"15" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Гринчук В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві до Акціонерного товариства "Квіти України" про стягнення економічних санкцій в сумі 74 472,78грн., -
встановив:
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року у задоволенні позовних вимог Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві до Акціонерного товариства "Квіти України" про стягнення економічних санкцій в сумі 74 472,78грн. відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві звернулась з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, з мотивів невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відповідач за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року застосував тарифи на послуги з утримання будинківв і споруд та прибудинкових територій в розмірах, які перевищують затверджені розпорядження Київської міської державної адміністрації, у зв'язку з чим було здійснене зайве нарахування мешканцям гуртожитку Акціонерного товариства «Квіти України»витрат на утримання в сумі 86734,73 грн. та необґрунтовано отриману виручку у сумі 20805,32 грн.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною інспекцією з контролю за цінами в м.Києві була проведена планова перевірка порядку щодо додержання державної дисципліни цін при формуванні, встановлені та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги Акціонерного товариства "Квіти України", за результатами якої виявлено, що в порушення п. 3 Розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року №641 «Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та при будинкових територій та внесення змін до розпорядження КМДА від 19 травня 2000 року №748; п. 3 розпорядження КМДА від 29 квітня 2009 року №518 «Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій»; п. 2 розпорядження КМДА від 31 серпня 2009 року №979 «Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій»відповідачем застосував тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій в завищених розмірах.
На підставі планової перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві складено акт № 75 від 02 квітня 2010 року.
09 квітня 2010 року Державною інспекцією з контролю за цінами в м. Києві стосовно Акціонерного товариства "Квіти України" винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення держаної дисципліни цін у розмірі 74 472,78 грн. (з яких 24 824,26 грн. необгрунтовано одержана виручка та штрафу у розмірі 49 648,52 грн.).
У відповідності до ст.192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про ціни і цiнoyтвopeння»державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. В разі надмірного зростання цін, раніше виведених з-під контролю за рішенням Кабінету Міністрів України, виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) Рад, допускається тимчасове повернення до державного регулювання цін і тарифів. Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.
Так, Кабінет Міністрів України в галузі ціноутворення забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління (ст. 4 Закону України «Про ціни та ціноутворення»).
У відповідності до ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.
Також ст.4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»встановлено, що Кабінет Міністрів України визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Таким органом відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, є Державна інспекція з контролю за цінами, яка є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому та має територіальні органи -державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені п.п.4, 5 Положення. За змістом п.4 вищезазначеного Положення Держінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Згідно п.3.8 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03 грудня 2001 року № 298/519, відповідно до наданих повноважень, зокрема, державні інспекції з контролю за цінами в областях на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.
Пунктом 1.4 вищезазначеної Інструкції передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що перераховані в рішенні про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №48 від 09 квітня 2010 року розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30 травня 2007 ррку №641 "Про впорядкування розмірів тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій та внесення змін до розпорядження КМДА від 19 травня 2000 року №748", від 29 квітня 2009 №518 "Про встановлення та погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", від 31 серпян 2009 № 979 "Про погодження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" згідно їх змісту встановлють саме тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, тобто, що охоплюються поняттям "житлово-комунальні послуги" згідно ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Користування жилою площею в гуртожитках до житлово-комунальних послуг не відноситься.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог, оскільки, враховуючи положення ст.72 КАС України, стягнення коштів за рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві № 75 від 02 квітня 2010 року, яке визнано недійсним, є безпідставним.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в м.Києві -залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 грудня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 21 лютого 2011 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький