Головуючий у 1 інстанції - Кацаренко І.О.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
02 березня 2011 року справа №2а-6/11/0535 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гаврищук Т.Г.
суддів Білак С.В. , Компанієць І.Д.
при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.
за участю представників:
від позивача: Колесник О.В. - довіреність від 01.10.10р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи 1: Лаврик Д.В. - довіреність від 06.01.11р.
від третьої особи 2: Лаврик Д.В. - довіреність від 06.01.11р.
від третьої особи 3: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хуторок" на постанову Новоазовського районного суду Донецької області від 08 лютого 2011р. у справі № 2а-6/11/0535 (головуючий І інстанції Кацаренко І.О.) за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кривокоський рибзавод" до Виконавчого комітету Новоазовської міської ради, треті особи - 1) Приватне підприємство "Хуторок", 2) Приватне мале виробничо-торгівельне підприємство"Олена", 3) Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" про скасування рішення виконавчого комітету Новоазовської міської ради Донецької області,-
Постановою Новоазовського районного суду Донецької області від 08 лютого 2011р. у справі № 2а-6/11/0535 задоволені позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Кривокоський рибзавод" до Виконавчого комітету Новоазовської міської ради, треті особи - Приватне підприємство "Хуторок", Приватне мале виробничо-торгівельне підприємство"Олена", Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", внаслідок чого скасовано рішення виконавчого комітету Новоазовської міської ради Донецької області № 84 від 24.04.02р. «Про визнання права власності на Новоазовський рибоприймальний пункт за відкритим акціонерним товариством "Кривокоський рибзавод".
В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Приватного підприємства "Хуторок" просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
Позивач під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Представник відповідача просив справу розглянути за його відсутності.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 21 серпня 1998 року Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна було видане ВАТ «Крикокоський рибзавод» свідоцтво про власність № 199 як правонаступнику державного підприємства «Кривокоський рибзавод», яким засвідчено, що все майно зазначеного товариства є колективною власністю акціонерів, які придбали акції ВАТ «Кривокоський рибзавод» відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».
Факт передачі цілісного майнового комплексу, куди входив і спірний Новоазовський рибоприймальний пункт, підтверджений наказом Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України №3671 від 29 липня 1996 року, яким затверджено план приватизації ДП «Кривокоський рибзавод».
Відповідачем 24.01.2002р. прийнято рішення № 84 про визнання права власності на Новоазовський рибоприйомний пункт ВАТ «Кривокоський рибзавод».
На підставі наведеного рішення 27.05.2002р. було видано свідоцтво на право власності на частку цілісного майнового комплексу - на будівлі та споруди рибоприймального пункту.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення прийняте відповідачем з перевищенням наданої органам місцевого самоврядування компетенції, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічні приписи містяться в статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», за приписами якої органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад визначені у главі 2 наведеного закону, згідно до п.10 б) статті 30 якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать тільки облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності. Право відповідача приймати рішення про встановлення права власності на нерухоме майно юридичних осіб не передбачено жодною нормою чинного законодавства.
На дату прийняття відповідачем спірного рішення діяло Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002р. N 7/5, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002р. за N 157/6445, підпунктом 6.1. пункту 6 якого передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності за зразком установленої форми: а) місцевими органами виконавчої влади, місцевого самоврядування:
- фізичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію;
- власникам спільних будівель, які на законних підставах зробили перебудову, прибудову, унаслідок чого змінилися належні їм частки. У разі, якщо співвласники не згодні змінити частки добровільно, це питання вирішується в судовому порядку;
- членам житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, товариства або об'єднання, які повністю внесли свої пайові внески;
- фізичним особам, які в разі ліквідації підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується;
- фізичним особам, що вийшли зі складу засновників підприємства і за рішенням засновників (власників) отримали у власність об'єкт нерухомого майна, переданий їм за актом приймання-передавання;
- інвесторам, які у встановленому законодавством України порядку отримали у власність об'єкти нерухомого майна або його частини, побудовані за їх кошти, за наявності відповідного рішення місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, акта приймання-передавання об'єкта (частини) інвестору;
- реабілітованим громадянам, яким повернуто у власність належні їм об'єкти нерухомого майна з представленням рішень комісій з реабілітації про повернення цього майна;
- у разі виділення окремого будинку зі складу об'єкта нерухомого майна, що складається із двох або більше будинків (будівель);
- фізичним та юридичним особам при представленні договору про пайову участь у будівництві об'єкта нерухомого майна, акта про прийняття об'єкта в експлуатацію та акта приймання-передавання цього об'єкта;
Приймаючи рішення № 84 від 24.04.02р. відповідач не навів жодної із наведених вище обставин, яка б надавала право на оформлення права власності на Новоазовський рибоприймальний пункт за ВАТ "Кривокоський рибзавод".
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що спірне рішення прийнято відповідачем з перевищенням наданої органам місцевого самоврядування компетенції, а тому правомірно було скасовано.
За приписами ч.3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. За таких обставин, доводи апеляційної скарги на порушення позивачем строків звернення до суду, колегією суддів не прийняті до уваги виходячи з наступного.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Хуторок" на постанову Новоазовського районного суду Донецької області від 08 лютого 2011р. у справі № 2а-6/11/0535 - залишити без задоволення.
Постанову Новоазовського районного суду Донецької області від 08 лютого 2011р. у справі № 2а-6/11/0535 залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 02 березня 2011 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 04 березня 2011 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Т.Г. Гаврищук
Судді: І.Д. Компанієць
С.В. Білак