"24" лютого 2011 р. справа № 2а-2024/10/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Коршуна А.О.
суддів: Панченко О.М. Католікяна М.О.
при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 04.03.2010 року у справі №2а-2024/10/0470
(категорія статобліку -6.3)
за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»
до:
про:Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»
визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії
11.02.2010р. Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» (далі -ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»(далі -КП «ДМБТІ») про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії / а.с. 4-8/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2024/10/0470 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 2/.
Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що за ним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2006р. у справі №25/304-06, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р., визнано право власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою вул. Краснопартизанська, 1 у м. Дніпропетровську, 08.09.2009р. позивач звернувся до відповідача з замовленням на реєстрацію права власності за ним на це нерухоме майно разом з яким відповідачу були надані технічні паспорти, договір купівлі-продажу №3 від 05.04.2000р., додаткова угода від 26.09.2005р. до цього договору, акт приймання-передачі від 02.07.2001р., рішення та постанову суду у справі №25/304-06, завірені нотаріально копії статуту та свідоцтва про державну реєстрацію позивача, довідки про внесення юридичної особи до державного реєстру, але відповідач 20.01.2010р. відмовив позивачу у реєстрації права власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна з посиланням на те, що подані позивачем для реєстрації права власності документи не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки з наданого пакету документів не можливо визначити форму власності юридичної особи заявника, позивач вважає такі дії відповідача протиправними, а рішення про відмову у реєстрації права власності за позивачем на вищезазначений об'єкт нерухомого майна незаконним, оскільки рішення суду є правовстановлюючим документом і право власності позивача на об'єкт нерухомого майна - що розташовано за адресою вул. Краснопартизанська, 1 у м. Дніпропетровську, повинно бути зареєстровано відповідачем на підставі рішення рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2006р. у справі №25/304-06, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р., тому просить зобов'язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на об'єкт нерухомого майна -житлове приміщення №27 загальною площею 31,1 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.1-4,1 (балкон), житлове приміщення №43, загальною площею 55,8 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.7,9-16,19,1, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Краснопартизанська,1.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. у справі №2а-2024/10/0470 позовні вимоги задоволено (суддя Захарчук Н.В.) / а.с. 85-87/.
Відповідач -КП «ДМБТІ», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 92-94/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення рішення у даній справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 04.03.2010р. у даній адміністративній справі, та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Позивач у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 109-111/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи було об'єктивно та повно з'ясовано обставини. які мають суттєве значення для вирішення справи та зроблено висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, ухвалене судом першої інстанції у даній справі рішення прийнято без порушень норм чинного законодавства, просить апеляційну скаргу КП «ДМБТІ»залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. у справі №2а-2024/10/0470 залишити без змін.
Представник відповідача -КП «ДМБТІ», у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 04.03.2010р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у даній справі.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу КП «ДМБТІ»залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. у справі №2а-2024/10/0470 залишити без змін.
Заслухавши у судовому засіданні представників відповідача та позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції від 04.03.2010р. у даній справі скасуванню, з наступних підстав.
Під час розгляду даної адміністративної справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом, встановлено, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області 19.10.2006р. у справі №25/304-06 / а.с.17-20/, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р. / а.с. 21-25/, за ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго», в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж», визнано право власності на об'єкти нерухомого майна, а саме на :
- житлове приміщення №27 загальною площею 31,1 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.1-4,1 (балкон),
- житлове приміщення №43, загальною площею 55,8 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.7,9-16, 19,1,
що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Краснопартизанська,1.
08.09.2009р. позивач у справі звернувся до відповідача з замовленням щодо державної реєстрації права власності на вищезазначені об'єкти нерухомого майна на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області 19.10.2006р. у справі №25/304-06, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р., але рішенням державного реєстратора Трикоз Н.В. від 20.01.2010р. позивачу відмовлено у реєстрації права власності на цей об'єкт нерухомого майна, оскільки заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації, бо подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства / а.с. 39-41/.
При цьому відповідачем у рішенні про відмову в реєстрації від 20.01.2010р. на обґрунтування підстав відмови було зазначено, що у наданих разом з заявою про здійснення державної реєстрації документах -статуті ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»не зазначена форма власності товариства, а при здійсненні державної реєстрації права власності на нерухоме майно необхідно виходити від форми власності певного суб'єкта господарювання, оскільки форма власності на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, залежить від форми власності суб'єкта господарювання, який звернувся за здійсненням державної реєстрації права власності на певний об'єкт нерухомого майна, крім цього у наданих на підтвердження права власності на об'єкти нерухомого майна рішення та постанові суду адреса розташування нерухомого майна зазначена вул. Краснопаритизанська 1, у м. Дніпропетровську, а згідно «Словника вулиць Реєстра права власності», рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3734 від 16.10.2006р. «Про затвердження скоригованого Переліку проспектів, вулиць, площ та інших найменувань м. Дніпропетровська державною мовою»ця вулиця має назву Червонопартизанська.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, з приводу виникнення права власності у позивача на нерухоме майно, яке розташовано за адресою вул. Краснопартизанська 1 у м. Дніпропетровську, здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством зокрема віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»(далі -Закон), Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. та зареєстровано Міністерством юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (з наступними змінами та доповненнями) (далі -Положення).
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до норм ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб ( стаття 316 цього кодексу) , власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 цього кодексу), власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (стаття 319 цього кодексу), право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні ( ч. 1 ст. 321 цього кодексу), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 цього кодексу).
Крім цього, ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (п. 5 Прикінцевих положень цього Закону), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст. 2 цього Закону); державний реєстратор прав у межах своїх повноважень, серед іншого, здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації та встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації (стаття 8 цього Закону), державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав ( ч. 3 ст. 17 цього ж Закону), для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права (частина 4 ст. 18 цього ж Закону), ст. 19 цього закону визначено перелік підстав (документів) для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, серед яких також передбачено і рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили, також нормами цієї статті передбачено перелік підстав за наявності яких у державній реєстрації права може бути відмовлено і цей перелік, є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає, крім цього відмова в державній реєстрації прав із підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися із заявою за умови усунення підстав для відмови у державній реєстрації прав (ч.1 та ч. 2 ст. 24 цього ж Закону).
Відповідно до п.2.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке затверджено наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. (далі -Тимчасове положення) для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1., а пунктом 2.2. цього ж тимчасового пложення передбачено, що до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у заяві про державну реєстрацію прав та доданих документах несе(уть) заявник (заявники).
Відповідно до п.3.8 Тимчасового положення реєстратору бюро технічної інвентаризації забороняється тлумачити права або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що право власності на спірне нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстрації, орган, який компетентний здійснювати державну реєстрацію права власності у даному випадку (на спірне нерухоме майно) є відповідач у справі, рішення Господарського суду Дніпропетровської області 19.10.2006р. у справі №25/304-06, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р., та набрало законної сили є правовстановлюючим документом, але недоліки та неточності, які містяться у цих правовстановлюючих документах в частині назви вулиці на якій розташовані спірні об'єкти нерухомого майна, та не були усунуті позивачем у справі на момент вирішення відповідачем замовлення позивача (вересень 2009р. - січень 2010р.) та прийняття відповідачем рішення від 20.01.2010р., з урахуванням наявності ухвали Господарського суду Дніпропетровської області віл 20.11.2009р. у справі №25/304-06, якою позивачу відмовлено у задоволенні заяви про виправлення рішення суду у справі №25/304-06 в частині зазначення вірного найменування вулиці на якій розташовано об'єкти нерухомого майна - Краснопартизанська, яким є Червонопартизанська, та неможливість на підставі наданого позивачем відповідачу разом з заявою на здійснення державної реєстрації права власності на спірні об'єкти нерухомого майна нотаріально завіреної копії статуту позивача у справі / а.с. 46-70/ визначити форму власності ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»(державна, комунальна, приватна або колективна), зробили неможливим здійснення державної реєстрації права власності позивача на спірні об'єкт нерухомості на підставі цих правовстановлюючих документів, оскільки ці правовстановлюючі документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав і поданих документів.
Отже вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що відповідач у справі, який у спірних правовідносинах є реєструючим органом і виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час розгляду замовлення позивача щодо реєстрації права власності на об'єкти нерухомості :
- житлове приміщення №27 загальною площею 31,1 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.1-4,1 (балкон); - житлове приміщення №43, загальною площею 55,8 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.7,9-16, 19,1,
що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Краснопартизанська,1, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області 19.10.2006р. у справі №25/304-06, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р, та під час прийняття 20.01.2010р. рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації права власності позивача на цей об'єкт нерухомості діяв в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством.
Враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені судом під час розгляду даної адміністративної справи, та приймаючи до уваги наведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку стосовно того, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення судом першої інстанції у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу КП «ДМБТІ» необхідно задовольнити та скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. у даній адміністративній справі.
Вирішуючи по суті заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги, колегія суддів враховуючи що під час розгляду даної справи було встановлено, що відповідач у справі під час розгляду замовлення позивача щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомості -- житлове приміщення №27 загальною площею 31,1 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.1-4,1 (балкон); - житлове приміщення №43, загальною площею 55,8 кв.м., розташоване у будівлі літ. А-5, поз.7,9-16, 19,1, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Краснопартизанська,1, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області 19.10.2006р. у справі №25/304-06, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р., та під час прийняття 20.01.2010р. рішення про відмову у здійсненні державної реєстрації права власності позивача на цей об'єкт нерухомості діяв в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством, відсутні будь-які підстави для зобов'язання позивача зареєструвати за позивачем право власності на спірні об'єкти нерухомого майна на підставі рішення на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області 19.10.2006р. у справі №25/304-06, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.07.2007р., що свідчить про те, що заявлені позивачем вимоги не знайшли свого підтвердженні під час розгляду даної справи, тому є безпідставними та не ґрунтуються на законі і позивачу у задоволенні таких позовних вимог необхідно відмовити
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2010р. у справі №2а-2024/10/0470 -скасувати.
В позові відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст виготовлено -01.03.2011 р.
Головуючий: А.О. Коршун
Суддя: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян