"09" березня 2011 р. Справа № Б-50/149-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Шутенко І.А.
при секретарі Міракові Г.А.
за участю представників сторін:
від ПАТ«Укрсоцбанк»- Грачов Ю.Ю. -головний юрисконсульт (довіреність №02-04/889);
від боржника -Козуб О.І. -(довіреність від 21.02.2011р. без номера);
арбітражний керуючий -Заривайло В.В. (ліцензія НОМЕР_1)
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»№11.4.1-01/86-106 від 26.01.2011р. (вх. 564)
на постан о ву господарського суду Харківської області від 13.09.2010р.
у справі №Б-50/149-10
за заявою Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м. Харків
про визнання банкрутом
встановила :
Постановою Господарського суду Харківської області від 13.09.2010року у справі №Б-50/149-10 (суддя Усатий В.О.) визнано Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_4 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Постанова суду з посиланням на частину 7 статті 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»мотивована тим, що сума кредиторської заборгованості боржника перевищує його активи; підприємницька діяльність не ведеться боржник не має можливості розрахуватись зі своїми кредиторами, що свідчить про тяжкий фінансовий стан боржника, а також тим, що боржник наполягає на визнанні його банкрутом.
Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»з постановою господарського суду не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2010р. та припинити провадження у справі, оскільки постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на те, що боржником на момент звернення до суду не було доведено його неплатоспроможність; судом першої інстанції порушено провадження у справі про банкрутство за відсутності належних доказів щодо того, що у боржника було недостатньо майна для погашення грошових зобов'язань кредиторів, а в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували безспірність вимог кредиторів. Також, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова ПАТ «Укрсоцбанк»не надсилалась, що є порушенням норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідатор Заривайко В.В. у відзиві на апеляційну скаргу, зазначає, що заява ПАТ «Укрсоцбанк»з вимогами до боржника, які забезпечені заставою є безпідставною, оскільки договір іпотеки укладений з третьою особою, а отже вимоги останнього є звичайними конкурсними вимоги боржника. Вимога ПАТ «Укрсоцбанк»була відхилена ліквідатором, оскільки подана з порушенням строку, встановленого статтею 48 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ ««Укрсоцбанк»підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.
Представник боржника та арбітражний керуючий у своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні ліквідатора, представників апелянта та боржника, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, боржник - ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду в порядку ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон) з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні нього на тій підставі, що в результаті здійснення ним підприємницької діяльності утворилася заборгованість перед кредиторами, яку він не має можливості погасити.
Як свідчать матеріали справи, кредитор - філія Харківського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" 16.06.2010р. направило до боржника - ФОП ОСОБА_4 вимогу про оплату заборгованості в сумі 66 744,52 грн. по простроченим відсоткам, яка виникла внаслідок неналежного виконання боржникам Договору кредитної лінії №46 від 09.09.2008р., який укладений між боржником та філією ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України". Зазначена заборгованість визнана боржником в повному обсязі.
17.05.2010р. кредитор - Харківська філія ПАТ "Кредобанк" звернулася до боржника - ФОП ОСОБА_4 з претензією про оплату заборгованості в розмірі 1 126 687,50 грн., яка виникла внаслідок невиконання кредитного договору № 78/12-2008 від 15.12.2008р., укладеного між боржником та ПАТ "Кредобанк", наданим боржнику для поповнення обігових коштів для закупівлі товару для реалізації будівельних та оздоблювальних матеріалів), яка також визнається боржником в повному обсязі.
Таким чином, загальна кредиторська заборгованість, яка пов'язана з підприємницькою діяльністю боржника складає 1 693 432,02 грн.
Відповідно до наданих до матеріалів справи документів у боржника відсутня заборгованість перед бюджетом та по заробітній платі.
Згідно з довідками Харківської регіональної філії "ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" та КП "Харківське МБТІ" № 5274 від 30.08.2010 р., за боржником не зареєстровано право власності на об'єкти нерухомого майна та земельні ділянки.
Матеріалами справи встановлено боржнику на праві власності належить екструзійна лінія по виготовленню ПХВ профілю на базі екструдера ККАІІ58-МАРРЕІ КМО-50-К, серійний номер 2322, 2004 р.в., оціночною вартістю 99 400,00 грн., яка знаходиться в заставі у ВАТ "Державний ощадний банк" відповідно до договору застави майна № 64 від 09.09.2008р. в забезпечення зобов'язання боржника за Договором кредитної лінії № 46 від 09.09.2008р. Крім того, боржник має дебіторську заборгованість оціночною вартістю 1 977,18 грн., а також грошові кошти на його рахунках в сумі 543,07 грн.
Отже, з матеріалів справи підтверджено, що загальний розмір кредиторської заборгованості боржника, що виникла у зв'язку з його підприємницькою діяльністю, строк погашення якої настав на день прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції, складає 1 693 432,02 грн. Зазначені обставини свідчать про неспроможність ФОП ОСОБА_4 виконати свої зобов'язання перед кредиторами у повному обсязі, навіть у разі задоволення вимог одного або кількох кредиторів, що повністю відповідає ознакам, передбаченим ч. 5 ст. 7 зазначеного вище Закону.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що сума кредиторської заборгованості перевищує активи боржника, боржник не веде підприємницької діяльності, не має можливості розрахуватися із всіма кредиторами, що свідчить про тяжкий фінансовий стан боржника, який за час що пройшов з моменту порушення провадження у справі, не поліпшується, підприємницька діяльність не поновлена, суд першої інстанції оскаржуваною постановою визнав боржника банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.
Відповідно до частини 1 статті 22 Закону господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом та відкриває ліквідаційну процедуру у випадках, передбачених Законом. Таким випадком, зокрема, є банкрутство громадян-підприємців згідно ст.ст. 47-49 Закону.
У відповідності із вимогами ч.4 ст.11 Закону у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника, з'ясовує ознаки неплатоспроможності боржника.
У підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність, у зв'язку з чим Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.08.2010р., боржника було зобов'язано провести оцінку майнових активів, що мали забезпечувати виконання його зобов'язань. Висновки про вартість об'єктів оцінки містяться в матеріалах справи.
Посилання апелянта на обов'язкове використання висновків судових експертів є безпідставним, оскільки згідно ст. 29 Закону майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
У відповідності із ч. 7 ст. 11 Закону суддя в підготовчому засіданні чи під час розгляду справи про банкрутство може призначити експертизу для визначення фінансового становища боржника, яка за дорученням суду проводиться державним органом з питань банкрутства із залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку.
Враховуючи вищенаведене, призначення судової експертизи не є обов'язком суду, а є лише його правом у разі необґрунтованості доказів, наданих учасниками справи про банкрутство, зокрема боржником і ліквідатором.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції про встановлення ознак неплатоспроможності боржника на момент його звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції зроблені правомірно і обґрунтовано.
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 1 Закону неплатоспроможність -це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності. Отже суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано і правомірно прийнято рішення про визнання банкрутом боржника та відкриття ліквідаційної процедури.
Приписами ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, твердження апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови від 13.09.2010р. колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає, а тому апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»слід залишити без задоволення, а Постанову Господарського суду Харківської області від 13.09.2010р. - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
постановила :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Харківської області від 13.09.2010р. у справі № Б-50/149-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Здоровко Л.М.
Суддя Бородіна Л.І.
Суддя Шутенко І.А.