Іменем України
09 березня 2011 року Справа № 5002-25/201-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Воронцової Н.В.,
Остапової К.А.,
за участю представників сторін:
позивач, не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_1;
представник відповідача, не з'явився, Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Експрес-Банк" в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-банк";
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Копилова О.Ю.) від 07.02.2011 у справі № 5002-25/201-2011
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,98300)
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк" (пр. Повітрянофлотський, 25,Київ 49,03049) в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-банк" (бул. Леніна, 15/1,Сімферополь,95006)
про визнання недійсним кредитного договору
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 (суддя Копилова О.Ю.) у справі № 5002-25/201-2011 провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з постановленим судовим актом, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати.
Доводи апеляційної скарги мотивовані порушенням судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 09.03.2011 сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.
Оскільки матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність сторін.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, повторно розглянувши справу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк в особі Кримської філії публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-банк" про визнання недійсним кредитного договору № 37-06КЛ/USD від 26.12.2006.
Зі змісту кредитного договору вбачається, що він укладався між банком та ОСОБА_1 як з фізичною особою, та був наданий на споживчі потреби.
Предметом позову є визнання недійсним кредитного договору.
Згідно частини 1 статті 1 та частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Виходячи зі змісту пункту 1 частини 1 статті 12 та частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі про визнання таких договорів недійсними.
Відповідно до частини 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями.
В свою чергу, частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Наведені положення законодавства свідчать про те, що спір про визнання недійсним договору буде підвідомчий господарському суду лише в тому випадку, коли суб'єктний склад учасників відповідає вимогам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, носять господарський характер.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний кредитний договір зі сторони позичальника укладено фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.
Обставин укладення оспорюваного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 судом не встановлено, у зв'язку з чим зазначений договір не можна вважати укладеним між суб'єктами господарювання.
Отже, суб'єктний склад сторін кредитного договору № 37-06КЛ/USD від 26.12.2006 не відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, тому на підставі цього договору не виникли господарські відносини та господарські зобов'язання в розумінні статті 179 Господарського кодексу України, тому справа не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 18.01.2011 про справі № 2-32/2548-2010.
Крім того, Керченським міським судом розглянута цивільна справа № 2-4424/2010 за позовом фізичної особи-підприємцем ОСОБА_1 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-Банк про визнання договору № 37-06КЛ/USD від 26.12.2006 про надання споживчого кредиту недійсним.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в господарський судах України.
З урахуванням висловленого, господарський суд Автономної Республіки Крим правомірно припинив провадження по справі, тому ухвала господарського суду не підлягає скасуванню.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини першої статті 103, статтею 105,106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2.Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2011 у справі № 5002-25/201-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді Н.В. Воронцова
К.А. Остапова
1.фізична особа-підприємець ОСОБА_1
(АДРЕСА_1,98300)
2.Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Експрес-Банк"
(пр. Повітрянофлотський, 25,Київ 49,03049) 3. Кримська філія публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Експрес-банк"
(бул. Леніна, 15/1,Сімферополь,95006)