"15" березня 2011 р.Справа № 18/176/10
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі: Головуючого судді: Воронюка О.Л. Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.
При секретарі: Хом'як О.С.
За участю представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва - Чабанюк В.С., довіреність № 428/9/10-00 від 17.01.2011р.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31.01.2011р.
у справі № 18/176/10
кредитор ТОВ “СПАРКЛ”
боржник ТОВ ”ХОЛЕС ТРЕЙД”
про визнання банкрутом
Встановила:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.12.2010р. за заявою ліквідатора ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” арбітражного керуючого О.О. Томашевського було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД”, за ознаками ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 20.12.2010р. ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого О.О. Томашевського (ліцензія НОМЕР_1 від 14.09.2006р.), останнього зобов'язано здійснити ліквідацію боржника відповідно до вимог Закну України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у 5-ти денний строк з дня прийняття цієї постанови опублікувати відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах “Голос України” або “Урядовий кур'єр”.
Оголошення про банкрутство ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД”, та відкриття ліквідаційної процедури було опубліковано 24.12.2010р. в газеті „Голос України” за № 244 (4994).
В порядку ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” арбітражним керуючим О.О. Томашевським, було подано звіт по ліквідації підприємства банкрута та ліквідаційний баланс ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” станом на 25.01.2011р.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.2011р. затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОЛЕС ТРЕЙД”, станом на 25.01.2011р., ліквідовано ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД”.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ХОЛЕС ТРЕЙД” припинено, на підставі ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвала суду мотивована тим, що ліквідатором боржника проведено у встановленому Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” порядку ліквідаційну процедуру банкрута, складено ліквідаційний баланс підприємства та звіт, які свідчать про те, що на час завершення ліквідаційної процедури, майно і грошові кошти у банкрута відсутні, а тому задоволення вимог кредиторів є неможливим.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва звернулося з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області оскільки вважає, що господарським судом Миколаївської області були порушені норми матеріального та процесуального права, а саме: ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 36, 43, 85 ГПК України та п.п. 11.2, 11.3 „Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів Державної податкової адміністрації України" від 22.12.2010, № 979, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010р. за № 1439/18734.
У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий О.О. Томашевський вказує на те, що оскаржувана ухвала цілком відповідає вимогам закону, а доводи апелянта вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та не засновані на чинному законодавстві.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили.
Заслухавши пояснення представника Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, перевіривши юридичну повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі
Згідно частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.
Згідно ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до п. 1 ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою встановлені особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.
У разі виявлення обставин, зазначених у абзаці першому цієї частини, після прийняття рішення про ліквідацію до створення ліквідаційної комісії (призначення ліквідатора) заява про порушення справи про банкрутство подається власником майна боржника (уповноваженою ним особою).
У відповідності до п. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, що прийняли рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.09.2010р. на зборах засновників ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД” було прийнято рішення про ліквідацію товариства, оскільки зазначене товариство є збитковим (непокритий збиток склав 470 000 грн.) та не має активів для погашення кредиторської заборгованості. За результатами проведених зборів засновниками було прийнято рішення про ліквідацію даного товариства та призначення ліквідатора -арбітражного керуючого О.О. Томашевського, що було оформлено відповідним протоколом № 2 та наказом ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД” № 11. (а.с. ,9)
На виконання норм ст. 105 Цивільного Кодексу України та Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”10.09.2010 р. ліквідатором до Реєстраційної палати виконкому Миколаївської міської Ради направлено повідомлення про припинення юридичної особи -ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД”, м. Миколаїв, та нотаріально засвідчений протокол зборів учасників № 2 для внесення відомостей до ЄДР та публікації оголошення в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.
22.09.2010р. в Бюлетені державної реєстрації Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва № 158 (18) 2010 рік було надруковано оголошення про ліквідацію ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД”, м. Миколаїв, з інформацією про прийняття Банкрутом претензій протягом двох місяців.
Листом № 497 від 29.09.2010 р. ліквідатор боржника повідомив ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про ліквідацію підприємства. (а.с. 12)
Відповідно до вимог ч. 1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду.
10.12.2010р. складено проміжний ліквідаційний баланс боржника та проведений аналіз фінансово-економічних показників, які свідчать про відсутність у боржника майна, грошових коштів та інших активів для задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦК України, оскільки вартість майна ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД” була недостатньою для задоволення вимог кредиторів, 13.12.2010р. ліквідатор боржника звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про визнання ТОВ “ХОЛЕС ТРЕЙД” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 20.12.2010р. ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Томашевського О.О.
За результатами публікації оголошень згідно вимог ч. 4 ст. 105 Цивільного кодексу України та ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до боржника звернулися з грошовими вимогами кредитори: ТОВ “СПАРКЛ”, грошові вимоги якого, в розмірі 121 044,35 гривень, включені до 4-ої черги реєстру вимог кредиторів та Управління ПФУ в Заводському районі м. Миколаєва, якому у зв'язку зі сплатою Банкрутом заявлених сум в розмірі 26,37 гривень, було відмовлено у визнанні кредиторських вимог.
Погасити кредиторську заборгованість банкрут не мав можливості у зв'язку з відсутністю активів та грошових коштів.
Відповідно до ст. 31 вказаного Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
В силу статті 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень між іншим, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, аналізує фінансове становище банкрута, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника тощо.
Згідно до ч. 1 і 2 ст. 32 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання - передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства про завершення ліквідаційної процедури. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Місцевий господарський суд, затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс банкрута виходив з того, що наданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс банкрута свідчать про відсутність у банкрута оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутність можливості відновити платоспроможність, оскільки у товариства відсутнє будь -яке нерухоме майно, що підтверджується довідкою КП “ММБТІ” від 05.01.2011 р. № 40, транспортні засоби, що підтверджується листом УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 12.01.2011 р. № 9/240 та сільськогосподарська техніка, що підтверджується відомостями Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання від 14.01.2011 р.
Земельних ділянок за банкрутом не зареєстровано, про що свідчить лист Управління земельних ресурсів Миколаївського міськвиконкому від 12.01.2011р. №02-06/45.
Згідно довідки відділу державної виконавчої служби від 18.01.2011р. №01.05/161 виконавчі документи стосовно банкрута на виконані не знаходяться.
Відповідно довідки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 14.01.2011 р. № 212/10/290-15 у банкрута значиться відкритий рахунок № 26001129800084, в МФ ПАТ “Кредитпромбанк”, який відповідно довідки цієї банківської установи був закритий 13.12.2010 р.
11.01.2011р. ліквідатором здійснена передача до Державного архіву Миколаївської області первинної документації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків та зборів банкрута. Печатка банкрута знищена ліквідатором в установленому законодавством порядку, що підтверджується квитанцією Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 18.01.2011 р. № МК 010709.
Отже ліквідатором боржника виконані вимоги, передбачені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції цілком вірно встановлені обставини справи, ним дана правильна юридична оцінка із застосуванням належних норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права.
Доказів зворотного або документів, які б свідчили про наявність у банкрута майна для задоволення вимог кредиторів, скаржником надано не було.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Посилання скаржника на „Порядок обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів ДПА України”, судовою колегією не приймається оскільки він був затверджений наказом ДПА України лише 22.12.2010 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України лише 30.12.2010р., тобто на нормативно - правовий акт, який було складено та набрав чинності вже після визнання товариства банкрутом.
Що ж стосується чинного на час визнання банкрутом товариства наказу ДПА України № 80 від 19.02.1998р., яким було затверджено „Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)”, яким податковому органу було надано 30 денний строк для проведення позапланової перевірки, то судова колегія вважає, що право скаржника щодо проведення позапланової перевірки ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” порушено не було, натомість Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва самостійно не здійснювала заходів щодо реалізації свого права.
Крім того, листом директора товариства від 31.08.2010р. було повідомлено ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про викрадення всієї документації товариства, із наданням відповідної постанови СУР Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївської області про відмову у порушенні кримінальної справи за фактом крадіжки документів ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД”.
В свою чергу, після вжиття заходів щодо поновлення втраченої документації, всю документацію ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” було вилучено о/у відділу БКОЗ Управління СБ України в Миколаївській області 12.10.2010р. при проведенні обшуку у директора ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД”.
Як повідомило Управління СБУ в Миколаївській області листом від 14.12.2010р. за № 64/Т-44/10, 21.10.2010р. вилучені грошові кошти, печатки, документи та магнітні носії інформації були направленні до Державної податкової адміністрації у Миколаївської області.
Перелік зазначених вище вилучених документів та іншого майна у директора ТОВ „ХОЛЕС ТРЕЙД” чітко визначено в акті приймання-передачі предметів і документів вилучених 12.10.2010р. за адресою: м. Миколаїв, вул. Морехідна б.14. від 03.12.2010р.
Отже, в період з 21.10.2010р. всі необхідні документи для проведення позапланової перевірки знаходились у податковому органі, який мав змогу ініціювати позапланову перевірку товариства.
Крім того, із змісту норм Податкового кодексу України, а саме: згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПКУ від 02.12.10 № 2755-VI визначено, що органи державної податкової служби проводять документальні позапланові перевірки, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва не позбавлена можливості щодо проведення перевірки, оскільки з 14.01.2011р. вся бухгалтерська документація товариства була прийнята на зберігання Державним архівом Миколаївської області, де в межах наданих податковій законодавством повноважень скаржник може реалізувати свої права.
Твердження про нездійснення ліквідатором заходів щодо виявлення ліквідаційної маси банкрута судова колегія вважає також неспроможним.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Миколаївської області відповідає закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 31.01.2011р. у справі №18/176/10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва - без задоволення.
Головуючий суддя Воронюк О.Л.
Суддя Єрмілов Г.А.
Суддя Лашин В.В.
Повний текст постанови підписано 17.03.2011р.