"15" березня 2011 р.Справа № 29/192-10-4667
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Петрова М.С.,
суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Зубачова Ю.В., довіреність № 01/11-1361 від 11.11.10 р.
від відповідача:
- ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1 від 17.05.04 р.;
- ОСОБА_3, договір на надання правової допомоги б/н від 09.11.10 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси”
на рішення господарського суду Одеської області від 12.01.2011 р., яке підписано 17.01.2011 р.
по справі № 29/192-10-4667
за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (далі за текстом -КП „Теплопостачання м. Одеси”)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі за текстом -ФОП ОСОБА_2.)
про стягнення 52678,3 грн.
01.11.10 р. КП „Теплопостачання м. Одеси” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 52678,3 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію у період з 01.10.06 р. по 01.10.10 р. по договору від 01.11.06 р. №4278.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.01.11 р. (суддя Аленін О.Ю.) у позові КП „Теплопостачання м. Одеси” відмовлено з огляду на те, що позивач не довів належними доказами факт поставки теплової енергії на суму 52678,3 грн. за договором №4278 від 01.11.06 р.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, КП „Теплопостачання м. Одеси” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення господарського суду Одеської області від 12.01.11 р. та задовольнити позов, оскільки воно прийнято із порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги КП „Теплопостачання м. Одеси” посилається на те, що воно довело належними доказами факт постачання відповідачу теплової енергії за договором №4278 від 01.11.06 р. і наявність заборгованості відповідача у спірний період, оскільки останній споживав теплову енергію, але частково сплачував її вартість.
Постачання теплової енергії на об'єкт відповідача за його заявою не припинялося, тому що відповідно із Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.05 р. №4, відключення окремих приміщень багатоквартирних житлових будинків не передбачено, тому теплова енергія поставлялася відповідачу весь спірний період і він повинен її сплачувати в установленому умовами договору та законом порядку.
Відповідач відзиві на апеляційну скаргу не надав, але його представники просили залишити її без задоволення, оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції - без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
01.11.2006р. між КП „Теплопостачання м. Одеси” та ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 4278 на постачання теплової енергії на об'єкт споживача, який розташований за адресою: АДРЕСА_1
Пунктами 5.1, 5.3 даного договору передбачено, що облік споживання теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання визначається розрахунковим способом:
- на опалення - згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання Споживача в розрахунковий період;
- на гаряче водопостачання кількість теплової енергії визначається як добуток добового споживання, зазначеного в договорі, на кількість діб у звітному періоді.
За змістом п.п. 6.2, 6.3, 6.4 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.
Відповідно до п. 3.2.2 договору споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені договором.
Згідно п.6.5 договору. Споживач та теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків. Сальдо, що відображено в акті звіряння взаєморозрахунків враховується в рахунку-фактурі, що надається споживачу для подальшої оплати.
За твердженням позивача, в порушення умов договору № 4278 відповідач за спожиту теплову енергію сплачував не в повному обсязі, що призвело до виникнення у нього заборгованості у період з 01.10.2006р. по 01.10.2010р. в сумі 52678, 30 грн.
На підтвердження своїх позовних вимог КП „Теплопостачання” в якості доказів споживання відповідачем теплової енергії надало розрахунок боргу, при цьому будь-яких первинних документів на обґрунтування цього розрахунку не надало. Розрахунок боргу здійснено з посиланням на розмір тарифу у відповідний розрахунковий період та обсяг спожитої теплової енергії. При цьому з наданих позивачем до позовної заяви і в ході розгляду справи документів, не вбачається яким чином визначено обсяг спожитої відповідачем теплової енергії, в той час як умовами договору передбачено порядок визначення обсягу спожитої теплової енергії.
Так, для визначення теплової енергії спожитої на опалення згідно із п.5.3 договору необхідні наступні складові: 1)теплове навантаження будівлі, 2) середньомісячна фактична температура теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації, 3) кількість діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період.
Теплове навантаження згідно із умовами вказаного пункту договору, це норма витрат на опалення будівель, яка визначається згідно будівельного обсягу та опалювальних характеристик будівель. В умовах договору сторонами не визначено теплове навантаження будинку, в додатку №1 до договору визначено лише теплове навантаження об'єкту споживача.
Позивач а ні при подачі позову, а ні в ході розгляду справи в суді 1 інстанції, а ні при подачі апеляційної скарги не надав будь-яких доказів на підтвердження вищезазначених складових розрахунку обсягу споживання теплової енергії.
В судовому засіданні на вимогу апеляційного суду надати додаткові докази на підтвердження обсягів споживання теплової енергії представник позивача заявив, що всі наявні докази на підтвердження позову вже надані і інших доказів надати не може.
При цьому як вбачається з матеріалів справи, а саме листа відповідача від 12.08.09 р. (а.с.67) останній звертався до позивача із вимогою перерахувати суми заборгованості за весь період договірних відносин за договором від 01.11.06 р. і згідно із листом КП „Теплопостачання” від 07.09.09 р. (а.с.66) останнє здійснило перерахунок вартості спожитої відповідачем теплової енергії на об'єкті за адресою АДРЕСА_1 за період з 01.11.06 р. по 06.04.09 р. і повідомило відповідача про те, що сума, яка підлягає поверненню останньому складає 47108,85 грн.
Таким чином, позовні вимоги КП „Теплопостачання” щодо стягнення боргу за період з 01.10.06 р. по 01.10.10 р. і відомості зазначені в листі позивача від 07.09.09 р. суперечать одне одному, оскільки за позовом КП „Теплопостачання” у період 01.11.06 р. по 06.04.09 р. є заборгованість у відповідача, а відповідно із листом позивача від 07.09.09 р. за цей же період він повинен повернути відповідачу 47108,85 грн.
За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що позивач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не довів належними доказами свої позовні вимоги, а тому його позов обґрунтовано залишено без задоволення.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга КП „Теплопостачання” підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.01.11 р. -без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства „Теплопостачання м. Одеси” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 12.01.11 р. -без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Головуючий суддя М.С. Петров
Суддя Г.П. Разюк
Суддя С.І. Колоколов
Повний текст постанови складено 17.03.11 р.