"15" березня 2011 р.Справа № 16/184-ПД-10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Риковій О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Браїло Т.Г. -за дорученням
від відповідача: не з'явився
від 3-ї особи: Блохін С.В. -за дорученням
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Инвест", м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області
від 13 січня 2011 року
у справі № 16/184-ПД-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Инвест", м. Херсон
до Надеждівської сільської ради Чаплинського району
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Чаплинської районної рада Херсонської області
-про визнання договору купівлі-продажу дійсним
30.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Глобал-Инвест” (далі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Надеждівської сільської ради Херсонської області (далі відповідач, Рада) про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.01.2009 року.
Позов мотивований тим, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі гаража, бетонного мостіння загальною площею 1320 м. кв., 40 штук плит огорожі, будівлі котельної, що незавершена будівництвом площею 416 м. кв. був укладений в простій письмовій формі між Радою та позивачем, як переможцем конкурсу. Позивач повністю виконав умови укладеного договору та сплатив Раді -124000 грн., а остання ухиляється від нотаріального посвідчення цього договору, у зв'язку з чим позивач просить визнати цей договір дійсним в судовому порядку на підставі ст. 220 ЦК України.
У відзиві на позов відповідач позов ТОВ не визнав посилаючись на те, що нерухоме майно, що є предметом спірного договору прийнято до спільної власності територіальних громад Чаплинського району на підставі рішення № 680 від 27.10.2010 р. ХХХVІІІ сесії V скликання Чаплинської районної ради Херсонської області та є власністю останньої.
14.12.2010 р. Чаплинська районна рада Херсонської області звернулась до місцевого суду із заявою про залучення її до участі в розгляді справи в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Ухвалою суду першої інстанції від 16.12.2010 р. Чаплинська районна рада Херсонської області залучена до участі в розгляді справи в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі 3-я особа).
Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.01.2011 р. (суддя Немченко Л.М.) у задоволенні позову -відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що спірний договір станом на 04.11.2010 р. не міг бути нотаріально посвідченим через відсутність у продавця -Ради, доказів наявності права на відчуження майна, що стало предметом договору від 15.01.2010 р.
Враховуючи те, що позивач не довів дотримання сторонами вимог ч. 2 ст. 220 ЦК України щодо погодження усіх істотних умов договору купівлі-продажу станом на 04.11.2010 р., а також те, що він звернувся з пропозицією нотаріального посвідчення договору до неналежної особи, яка станом на 04.11.2010 р. не могла бути продавцем вищезазначеного майна, а сам договір купівлі - продажу від 15.01.2009 р., на момент розгляду справи, є нікчемним, оскільки не укладений у відповідності до вимог ст. 657 ЦК України, а тому не породжує будь-яких юридичних та договірних прав та обов'язків, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову -відсутні.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. В судовому засіданні представник ТОВ доводи апеляційної скарги підтримав.
У відзиві на апеляційну скаргу 3-я особа просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ без задоволення. В судовому засіданні представник 3-ї особи доводи відзиву на апеляційну скаргу підтримав.
Рада була своєчасно та належним чином повідомлена про день, час і місце розгляду справи, але не скористалась своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи колегією суддів задоволено клопотання скаржника про залучення до матеріалів справи додаткових доказів наданих ним до апеляційної скарги. Але, два клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи для надання йому можливості підготувати та спростувати з посиланням на чинне законодавство аргументів викладених у відзиві на апеляційну скаргу та надання додаткових доказів відхилені колегією суддів з огляду на те, що ці клопотання суперечать вимогам ст. 77 ГПК України, а для надання представнику позивача можливості ознайомитись з відзивом на його апеляційну скаргу судом оголошувалась перерва з 12:55 до 16:30 та цей термін, на думку колегії суддів, є розумним та достатнім, внаслідок чого підстави для перенесення судового засідання -відсутні.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 15.01.2009 р. між сторонами у справі в простій письмовій формі був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого Рада продала, а ТОВ купило: будівлю гаража, бетонне мостіння загальною площею 1320 кв. м., плити огорожі 40 шт. за 83000 грн. та будівлю котельні, що незавершене будівництвом, площею 416 кв. м. за 41000 грн. розташованих за адресою Херсонська область Чаплинський район с. Надеждівка, вул. Мартинця.
Згідно вказаного договору відповідач взяв на себе зобов'язання передати у власність позивача вищезазначені об'єкти нерухомості, що знаходяться на балансі Ради, а ТОВ оплатити їх вартість на умовах: 50% вартості проданих об'єктів в сумі 62000 грн. сплатити в строк до 15.02.2009 р., а решту суми в розмірі 62000 грн. сплатити в строк до 01.11.2009 р. Сторонами погоджено, що нерухоме майно переходить у власність ТОВ після проведення 100% розрахунку.
Платіжними дорученнями № 74 від 19.03.2009 р., № 123 від 24.04.2009 р., № 86 від 29.07.2009 р. та за меморіальним ордером № 1 від 05.08.2009 р. позивач перерахував відповідачеві 30000 грн., 30000 грн., 4000 грн. та 4000 грн., а всього 68000 грн.
Платіжним дорученням № 676 від 28.12.2009 р. позивач перерахував на рахунок відповідача № 31515905700309 в ГДКУ у Херсонській області МФО 852010 ще 60000 грн.
Однак, зазначена грошова сума була повернута позивачеві 30.12.2009 р., у зв'язку із закриттям вищевказаного рахунку відповідача у Казначействі.
Лист позивача за №23 від 30.12.2009 р. з проханням до відповідача повідомити нові банківські реквізити для погашення боргу останнім залишені без відповіді.
Після чого, позивач звернувся до приватного нотаріуса Херсонського нотаріального округу ОСОБА_1 із заявою про внесення грошових сум на депозит для передачі відповідачу та 15.01.2010 р. нотаріусом прийнято в депозит належні позивачеві до сплати грошові суми боргу в розмірі 60000 грн. та видано квитанцію № 5, а 18.01.2010 р. нотаріус письмово повідомив відповідача про внесення суми боргу в депозит нотаріуса.
26.10.2010 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою № 97 з проханням з'явитись 04.11.2010 р. о 09:00 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 АДРЕСА_1) для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 15.01.2009 р.
04.11.2010 р. о 09:00 голова Ради з'явився до приватного нотаріуса ОСОБА_2, однак спірний договір купівлі-продажу нотаріально посвідчений не був, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів, оскільки рішенням Ради № 426 від 27.10.2010 р. спірне майно передано у відання Чаплинської районної ради на праві повного господарського відання та рішенням останньої № 680 від 27.10.2010 р. прийнято до спільної власності територіальних громади Чаплинського району Херсонської області. Вищевказані рішення рад № 426 від 27.10.2010 р. та № 680 від 27.10.2010 р. ніким, в установленому законом порядку, не оскаржені і не скасовані та є чинними і діючими.
Вищенаведене свідчить про те, що предметом спірного договору від 15.01.2009 р. є купівля продаж комунального нерухомого майна.
Згідно приписів ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 220 ЦК України, недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину робить такий правочин нікчемними, якщо він відповідно до чинного законодавства підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Частиною другою ст. 220 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Однак, на думку судової колегії, норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не може застосовуватись щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. 210 та ст. 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Зазначений висновок ґрунтується на положеннях обов'язкових вказівок Верховного Суду України, викладених у Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, де зазначено, що судам необхідно враховувати, що норма ч. 2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. ст. 210, 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть, так як спірний договір від 15.01.2009 р. не пройшов а ні нотаріальне посвідчення, а ні державну реєстрацію.
При викладених обставинах підстави для задоволення позову -відсутні.
Таким чином, з урахуванням мотивувальної частини цієї постанови колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів
Рішення господарського суду Херсонської області від 13 січня 2011 року у справі № 16/184-ПД-10 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал-Инвест" -без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: В.В. Шевченко
Суддя: В.В. Бєляновський
Суддя: М.А. Мирошниченко