"03" березня 2011 р.
Справа № 2/20-10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Сидоренка М.В.,
при секретарі судового засідання Романів О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача -Подофа І.А. - дов., Лошкарьов Д.О. - дов., був присутній в засіданні 15.02.2011р.
від відповідача-1 -Яговенко О.В. -дов., був присутній в засіданні 15.02.2011р.,
від відповідача-2 - Яговенко О.В. -дов., був присутній в засіданні 15.02.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців”
на рішення господарського суду Херсонської області від 09 грудня 2010 року
у справі №2/20-10
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Фірма „Херсоноблагробуд”
до відповідачів:
1. Підприємства Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців” редакція газети „Новокаховська правда”;
2. Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців”
про зобов'язання спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.,
встановив:
У січні 2010 року Відкрите акціонерне товариство „Фірма „Херсоноблагробуд” (далі-позивач) звернулось до місцевого господарського суду Херсонської області з позовом до Підприємства Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців” редакція газети „Новокаховська правда” (далі-відповідач-1) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.
24 лютого 2010 року позивач подав письмове клопотання про залучення до участі у справі другого відповідача - Новокаховську міську громадську організацію підприємців „Спілка захисту підприємців” (далі-відповідач-2), а також уточнив позовні вимоги, згідно яких просив суд зобов'язати відповідача-1 спростувати відомості, що не відповідають дійсності і порочать честь, гідність і ділову репутацію позивача шляхом публікації у газеті „Новокаховська правда” рішення суду по цій справі тим самим шрифтом на тому самому газетному аркуші та стягнути з Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців” відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 09 грудня 2010 року (суддя Скобєлкін С.В.) позов задоволено частково: зобов'язано Підприємство Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців” спростувати відомості, викладені у статті „Обращение к читателям” №1 (1) від 14.10.2009р., що не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію ВАТ „Фірма „Херсоноблагробуд”; стягнуто з Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців” на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000 грн., а також у рівних частинах з відповідачів на користь позивача стягнуті судові витрати.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги в частині спростування відомостей, які не відповідають дійсності та принижують ділову репутацію та в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 50000 грн. є обґрунтованими і підтвердженими належними доказами.
Не погоджуючись з рішенням суду, Новокаховська міська громадська організація підприємців „Спілка захисту підприємців” подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить пункти 1, 2, 3 рішення господарського суду Херсонської області від 09.12.2010р. у справі 32/20-10 скасувати і прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Херсонської області прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
15.02.2011р. від громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців” надійшло клопотання, яке судовою колегією розцінюється, як доповнення до апеляційної скарги, та з якого вбачається, що на час прийняття оскаржуваного рішення ( 09.12.2010р.) суддя Скобєлкін С.В. був звільнений із займаної посади згідно постанови Верховної Ради України №2762-VI від 02.12.2010р. у зв'язку з поданням заяви про відставку і тому не мав повноважень для винесення рішення по даній справі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів.
Як встановлено в ході апеляційного перегляду справи, Постановою Верховної Ради України від 02.12.2010р. №2762-УІ „Про звільнення суддів” суддя господарського суду Херсонської області Скобєлкін Сергій Васильович був звільнений з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до ст.7 Указу Президента України від 10.06.1997р. №503/97 „Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності” (із змінами та доповненнями) акти Верховної Ради України і Президента України про призначення відповідно до законодавства на посади і звільнення з посад набирають чинності з моменту їх прийняття.
Таким чином, на момент прийняття оскаржуваного рішення, Скобелкін Сергій Васильвич вже не мав повноважень судді, а рішення прийняте ним підлягає скасуванню.
Що стосується суті позовних вимог, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до відповідачів про зобов'язання спростувати відомості, опубліковані 14.10.2009р. в №1 газети „Новокаховська правда” в статті „Обращение к читателям”, як такі, що не відповідають дійсності, порочать честь, гідність і ділову репутацію позивача та відшкодування моральної шкоди в розмірі 50000,00 грн.
Господарським судом у справі встановлено, що в газеті „Новокаховська правда” була опублікована стаття, автором якої є Новокаховська міська громадська організація підприємців „Спілка захисту підприємців”, під назвою „Обращение к читателям” наступного змісту: “Мы пришли на базу УПТК, чтобы спокойно работать, кормить семьи. А были втянуты в мошенническую схему. С 2001 по 2005 год фирма Херсоноблагрострой сдавала нам в аренду несуществующие бетонные площадки под установку вагончиков. Они не являются объектом недвижимости, и фактически получается, что это скрытая субаренда земли. Но администрация фирмы на этом не останавливается: с 2005 года на УПТК разворачивается строительство капитальных зданий. Кроме того, директор фирмы - депутат горсовета (человек, по долгу обязанный следить за выполнением законодательства) - щедро подписывает заявления, разрешающие строительство на территории базы. Проектный отдел организации Херсоноблагрострой выдает на гора проекты 60-ти тонных магазинов из кирпича с плитами перекрытия за подписью того же директора. Ничего не подозревающие предприниматели согласовывают проекты с санитарной станцией, пожарной инспекцией. После этого получают разрешение в горисполкоме на начало работы. Но когда в конце 2007 года мы подали заявление на ввод в эксплуатацию магазинов по адресу ул. Промышленная, 7, то в горсовете ответили, что у них на учете нет разрешений на такие строения. И тут понеслось.
Почему так? Может потому, что директор-депутат, а фирма когда-то была большой государственной и имела много заслуг перед городом? Теперь она маленькая, частная, с массой нарушений закона. Зато с большими связями.”
Згідно зі ст.277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Оскільки відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині, то юридична особа має право на спростування поширеної про неї недостовірної інформації та право на відповідь.
Дослідивши в судовому засіданні зміст статті, судова колегія прийшла до висновку, що вона не містить конкретних фактів, які можна перевірити на предмет їх достовірності та спростувати. В статті викладена суб'єктивна оцінка Новокаховської міської громадської організації підприємців „Спілка захисту підприємців” взаємовідносин між підприємцями-орендарями та ВАТ „Херсоноблагробуд”.
Таким чином, на думку судової колегії, характер поширеної в статті „Обращение к читателям” інформації є оціночним судженням.
Відповідно до частини другої статті 471 Закону України від 02.10.1992р. №2657-12 „Про інформацію” оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
В пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від27.02.2009р. №1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи” зазначено про те, що відповідно до статті 227 ЦК України не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати.
Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
Відповідно, позовні вимоги ВАТ „Фірма „Херсоноблагробуд” про спростування недостовірної інформації задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди.
Зі змісту частини другої цієї статті вбачається, що моральна шкода юридичної особи полягає у приниженні її ділової репутації.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом статті 471 Закону України „Про інформацію” висловлення оціночних суджень не тягне за собою відповідальності, у тому числі й у вигляді відшкодування моральної шкоди.
Крім того, позивач не довів завдання моральної шкоди позивачеві (його діловій репутації) публікацією саме статті „Обращение к читателю”.
Судова колегія критично оцінює висновок судово-психологічної експертизи №3454/28, оскільки експертом досліджувалась вся конфліктна ситуація, яка склалась між позивачем та відповідачами на протязі тривалого періоду в часі , а не конкретна стаття.
Відповідно і в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки судова колегія прийшла до висновку про відмову в задоволенні позову, відсутні підстави для відшкодування позивачу понесених судових витрат.
Враховуючи викладене , керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,
апеляційний господарський суд,
постановив :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 09 грудня 2010р. скасувати.
Прийняти нове рішення.
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
Суддя Мишкіна М.А.
Суддя Сидоренко М.В.
Повний текст постанови підписаний 14 березня 2011 року.