донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
16.03.2011 р. справа №15/111
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітал-Сервіс», м.Луганськ
на рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2011р. по справі № 15/111
( суддя Пономаренко Є.Ю.)
за позовом Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м.Полтава
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітал-Сервіс», м.Луганськ
про стягнення 1 500 грн. 00 коп.
За участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідача -не з'явився
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2, м.Полтава звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітал-Сервіс»м.Луганськ про стягнення 1 500 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг. А саме, вартість послуг згідно рахунка № 431 від 24.12.2009 року, яка відповідає заявці від 21.12.2009 року та складає 1 500 грн. 00 коп.
Відповідач проти позову заперечував, мотивуючи тим, що сплив строку позовної давності, визначений п.168 Статуту автомобільного транспорту УРСР та ч.5.ст. 315 Господарського кодексу України, який просить застосувати при вирішенні даного спору, про що подав до суду заяву від 26.01.2011 року № 6.
Відповідач не заперечує факт здійснення позивачем перевезення та настання строку виконання грошового зобов'язання.
Рішенням господарського суду Луганської області від 31.01.2011р. по справі № 15/111 позовні вимоги Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітал-Сервіс»задоволенні в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітал-Сервіс»на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 борг в сумі 1 500 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 102 грн. 00 коп., на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.
Дане рішення мотивовано наступним:
- положеннями ст.629, ст.526, ч.1, ч.3 ст.909, ч.1 ст.929, ч.2 ст.530 , ст.625, ст.256, ч. 3 ст. 925, ч.2 п.5 ст.261 Цивільного кодексу України, п.2 ст.193, ч.5 ст.315 Господарського кодексу України, п.168 Статуту автомобільного транспорту УРСР.
- обгрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду по даній справі, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить згадане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на те, що рішення господарського суду є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Частиною 2 ст.101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітал-Сервіс»( далі -Товариство, відповідач), як Експедитор, та фізична особа - підприємць ОСОБА_2 ( далі -ФОП ОСОБА_2, позивач), як Перевізник, 21.12.2009 року уклали договір б/н ( далі -договір) предметом якого є взаємовідносини сторін, які виникають при транспортуванні в міжміському сполученні вантажів, надаваємих Експедитором для перевезення транспортом Перевізника ( або його субпідрядників).
Згідно з п.3.2. договору ціни, які відповідають конкретному перевезенню ( групі однотипних перевезень) погоджуються додатково перед кожним перевезенням ( групою перевезень) і вказуються в заявці на транспортування вантажу.
За умовами п.4.1. договору сторони передбачили, що оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Перевізника згідно виставленого рахунку.
Згідно пункту 4.2. договору порядок і строк оплати обумовлюються в разовій заявці, що направляється Перевізнику перед конкретним перевезенням ( групою однотипних перевезень).
Пунктом 9.7. договору сторони встановили строк його дії -один рік з моменту підписання.
У відповідності з умовами договору сторони 21.12.2009 року підписали заявку -договір б/н на перевезення вантажу ( далі -заявка), у якій визначили вартість надаваємих послуг, а саме, в сумі 1 500 грн. 00 коп.
Разом з тим, ні за умовами договору, ні за умовами згаданої заявки, яку слід вважати невід'ємною частиною договору, строки оплати надаваємих послуг сторони не встановили.
Встановлено, що позивач здійснив транспортування вантажу за замовленням відповідача: 21 т. гофрокартону з м.Луганськ у м. Дніпропетровськ на зазначену в заявці адресу, що підтверджується подорожнім листом № 1319 вантажного автомобіля від 20.12 2009 року та Товарно -транспортною накладною від 21.12. 2009 року серії № 09/12 (а.с.12-13).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В Акті виконаних робіт від 24.12.2009 року визначено, що всі роботи ( послуги з перевезення вантажу) виконані позивачем в повному обсязі, з чим погодився відповідач. Також в даному акті сторони підтвердили розмір ціни за авто послуги -1 500 грн. 00 коп.
Відповідно до умов договору та заявки позивач надав відповідачу Рахунок № 431 від 24.12.2009 року на міжміські автоперевезення. Відповідач отримав даний рахунок що підтверджується підписанням та скріпленням його печаткою акта виконаних робіт від 24.12.2009 року. Вартість послуг згідно рахунка № 431 від 24.12.2009 року відповідає заявці від 21.12.2009 року та складає 1 500 грн. 00 коп.
До того ж, 16.09.10р. позивач направив відповідачу Претензію № 1 від 16.09.2010р. в якій вимагав негайно перерахувати позивачу вищезазначену суму основного боргу, та прохав надіслати відповідь на претензію у встановлений законом строк, що підтверджується копією квитанції. Фактично позивач повторно пред'явив вимогу по оплаті наданих послуг.
Доказів оплати наданих позивачем за договором послуг відповідач не надав.
Правовідносини, які склались між сторонами за цим спором, є правовідносини з транспортного експедирування.
За змістом частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобовґязується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, повґязаних з перевезенням вантажу.
Статтею 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обовґязків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обовґязків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.
Щодо тверджень відповідача, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якої він заявляв, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає наступне.
У даному випадку позивачем надані транспортні послуги з перевезення вантажу, за домовленістю з відповідачем, який виступає в якості експедитора, а не вантажовідправника.
Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За таких обставин судова колегія вважає, що у даному випадку за вимогами щодо стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача у сумі 1 500 грн.00 коп. за надані послуги з перевезення вантажу за договором, строк позовної давності позивачем не пропущено.
З огляду на вищевикладене позов підлягає задоволенню.
Таким чином, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишає без змін з мотивів, викладених у даній постанові.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Капітал-Сервіс», м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2011р. по справі № 15/111 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Луганської області від 31.01.2011р. по справі №15/111 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду