03.03.2011 року Справа № 2/83
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)
суддів: Кузнецова І.Л., Чимбар Л.О.
секретар судового засідання Колесник Д.А.
представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2010р. у справі №2/83
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”, м.Кіровоград
до малого приватного підприємства Фірма “Ерідон”, с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область
про визнання недійсним договору поставки від 06.03.2007р.
У листопаді 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор” (далі ТОВ “Агро-Гарант-Цукор”) звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом до малого приватного підприємства Фірма “Ерідон” (далі МПП Фірма “Ерідон”) про визнання договору поставки №119/07/53 від 06.03.2007р. між ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” та МПП Фірма “Ерідон” недійсним з дня його укладення.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2010р. у справі №2/83 (суддя Деревінська Л.В.) в позові відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване відповідністю змісту договору поставки №119/07/53 від 06.03.2007р. вимогам діючого законодавства, наявністю всіх істотних умов договору, відсутністю доказів на підтвердження того, що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2010р. по справі №2/83 та прийняти нове рішення, яким визнати договір поставки №119/07/53 від 06.03.2007р. недійсним.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на відсутність в договорі поставки №119/07/53 від 06.03.2007р. всіх істотних умов; на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
МПП Фірма “Ерідон” в відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2010р. по справі №2/83 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судові засідання представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи позивач та відповідач були повідомлені належним чином (а.с.78, 79, 80, 85, 86, 87).
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
06 березня 2007 року між МПП Фірма “Ерідон” (постачальник) та ТОВ “Агро-Гарант-Цукор” (покупець) було укладено договір поставки №119/07/53, за умовами якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язався передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму.
В п. 2.1. договору сторони погодили, що постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу (мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин), асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками, рахунками-фактури та/або накладними, що є невід'ємною частиною даного договору.
За п. 2.2. загальна сума договору складає 4 500 000, 00 грн., точна сума договору визначається додатками, що зазначені в п. 2.1. та які є невід'ємною частиною договору.
В п. п. 3.1., 4.1., 6.1. договору визначено, що умови оплати, строк поставки, інші умови поставки визначаються в додатках, що є невід'ємною частиною договору.
Посилаючись на ч. 1 ст. 215 та ст. 203 Цивільного кодексу України позивач вважає, що договір поставки №119/07/53 від 06.03.2007р. слід визнати недійсним, оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо умов оплати товару, поставки та визначення предмету договору.
Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір поставки №119/07/53 від 06.03.2007р. з додатками до нього від 06.03.07р., 19.03.07р., 02.04.07р., 17.04.07р., 20.04.07р., 23.04.07р., 25.04.07р., 04.05.07р., 07.05.07р., 08.05.07р., 14.05.07р., 05.06.07р., 11.06.07р. та 16.06.07р. підписано повноважними особами та скріплено печатками підприємств.
В наведених додатках, що є невід'ємною частиною договору, чітко зазначено, який саме товар підлягає поставці, а саме, в додатках погоджено асортимент продукції, одиницю виміру, кількість товару, ціну за одиницю, загальну вартість товару, строки поставки.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено невідповідність договору поставки №119/07/53 від 06.03.2007р. вимогам, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Гарант-Цукор”, м. Кіровоград залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.12.2010р. у справі №2/83 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя Л.О. Чимбар
(Повний текст постанови складено 09.03.2011р.)