02.03.2011 року Справа № 2/237-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),
суддів: Чохи Л.В., Пруднікова В.В.,
cекретар судового засідання: Савін В.Ю.
представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім", м.Підгороднє на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010р. у справі №2/237-10
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Морська свіжість", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім", м.Підгороднє
про стягнення заборгованості за договором поставки: 144 091,49 грн. основного боргу; 13 420,49 грн. пені; 6 156,29 грн. інфляційних нарахувань; 2 983,69 грн. 3% річних,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010р. у справі №2/237-10 (суддя -Боділовська М.М.) стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Морська свіжість" 168 554, 48 грн., з них:
- 144 091, 49 грн. (сто сорок чотири тисячі дев'яносто одна грн. 49 коп.) основного боргу,
- 13 420, 49 грн. (тринадцять тисяч чотириста двадцять грн. 49 коп.) пені,
- 6 156, 29 грн. (шість тисяч сто п'ятдесят шість грн. 29 коп.) інфляційних нарахувань,
- 2 983, 69 грн. (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три грн. 69 коп.) 3% річних,
- 1 666, 52 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят шість грн. 52 коп.) державного мита,
- 236, 00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 135352грн.05коп. основного боргу, 13 420грн.49коп. пені, 6 156грн.29коп. інфляційних нарахувань, 2 983грн.69коп. 3% річних відмовити. В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що видаткові накладні, вказані в рішенні господарського суду, крім накладної №РН-0003971 від 29.10.2009р. на суму 8 739,44грн., не відносяться до предмету розгляду даної справи. Щодо посилання господарським судом на акт звірки, який підписаний між сторонами, то апелянт зазначає, що даний акт ніяким чином не встановлює факт порушення відповідачем умов Договору, який є предметом розгляду. Акт звірки на думку апелянта фіксує факт поставки відповідачу товару на відповідну суму грошових коштів і ніяким чином не підтверджує настання у відповідача строків для оплати сум вказаних у зазначеному акті звірки.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з підстав обґрунтованості та законності оскаржуваного рішення.
В судове засідання 02.03.2011 року сторони не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, позивач заявив клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, судова колегія дійшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представників сторін, які не скористалися своїм правом бути присутніми в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Морська свіжість", м.Київ (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Вега-прім" (покупець) було укладено договір поставки № ВП-30691.
Відповідно до п. 7.2 покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами у п.6 додатку № 4 до цього договору "додаткові умови", тобто від суми реалізованого покупцем товару кожні 30 (тридцять) календарних днів.
По вказаному договору позивачем поставлено товар на суму 190 094,52 грн. згідно накладних, вказаних в позовній заяві, копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач за одержану продукцію у повному обсязі не розрахувався.
З урахуванням переплати Відповідача в сумі 11 003, 03 грн. по договору, який діяв раніше, за попередні поставки та його зарахування позивачем на зменшення боргу по діючому договору, сплати 08 грудня 2009 року 35тис.грн., сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором на момент звернення до суду з позовною заявою становить 144 091, 49 грн.
Сума боргу підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків.
Ст. ст. 525, 526 ЦК України регламентують недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
На вимогу апеляційного суду відповідачем надано звіт про продаж отриманого у позивача та неоплаченого товару на суму 140 444,67 грн. На суму боргу в розмірі 3536,56 грн. звіт про продаж товару не наданий. Однак враховуючи, що згідно посвідчень якості, наданих позивачем, строк реалізації товару закінчився, в зв'язку з чим цей товар не може бути повернутий позивачу, апеляційний суд вважає правильним висновок господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми боргу.
Згідно зі звітом про продаж отриманого товару вбачається, що в листопаді 2009 року продано 26 996 грн., в грудні 2009 року - 78 233,17 грн., в січні 2010 року -20 591,16 грн., в лютому 2010 року - 8 812,83 грн., в березні 2010 року -2 953,89 грн., в квітні 2010 року -1 077,11 грн., в травні 2010 року -39,82 грн., в червні 2010 року - 441,24 грн., в липні 2010 року -607,8 грн., в серпні 2010 року -166,86 грн., в вересні 2010 року -55,62 грн., в жовтні 2010 року -24,37 грн., в листопаді 2010 року -98,21 грн.
У відповідності до п. 8.4 Договору, п. 11 (підпункт № 17) Додатку № 1 до Договору, а також на підставі ст. 514 ЦК України та ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.96р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" зі змінами від 10.01.2002р., за кожен день прострочення в оплаті винна сторона повинна заплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого строку позовної давності. Виходячи з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а п. 2 ст. 258 ЦК України при нарахуванні пені встановлено строк позовної давності один рік.
Господарським судом обґрунтовано стягнено з відповідача пеню в розмірі 13 420,49 грн., оскільки при нарахуванні її згідно звіту про продаж товару розмір пені перевищує розмір, вказаний позивачем у позовній заяві.
Згідно зі ст. 229 ГК України та ст. 625 ЦК України боржник (відповідач), який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора (позивача) має сплатити останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно зі ст.625 ЦК України, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу позивача має сплатити 3 % річних із розрахунку від суми боргу за період його прострочення в межах строку позовної давності, а саме: з 01 грудня 2009 року по 02 вересня 2010 року.
Згідно наданого відповідачем звіту про продаж товарів та відповідно до п.6 додатку №4 до договору № ВП-30691 від 01.07.2009 року, апеляційний суд вважає за необхідне визначити строки оплати за поставлений товар за кожний календарний місяць, в зв'язку з чим здійснити перерахунок 3% річних, зменшивши їх розмір до 2 740,44 грн., розмір інфляційних втрат зменшити до 5 740,29 грн.
В решті рішення слід залишити без змін.
Необґрунтовані посилання апеляційної скарги на те, що видаткові накладні, вказані в рішенні господарського суду, крім накладної №РН-0003971 від 29.10.2009р. на суму 8 739,44грн., не відносяться до предмету розгляду даної справи, оскільки не містять посилання на договір, або містять посилання на договір, який не є предметом розгляду даної справи.
Як вбачається з матеріалів справи на період поставки товарів за період з 12.10.2009 року по 21.12.2009 року між сторонами у справі діяв тільки один договір поставки № ВП -30691 від 01.07.2009 року, згідно якого і були здійснені поставки товарів.
За таких обставин господарський суд, постановляючи рішення про стягнення боргу, обґрунтовано виходив з умов та положень вказаного договору.
Керуючись ст.ст. 101,103-105 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім", м.Підгороднє задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2010р. у справі №2/237-10 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прім", м.Підгороднє на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Морська свіжість", м.Київ 144 091,49 грн. основного боргу, 13 420,49 грн. пені, 5 740,29 грн. інфляційний нарахувань, 2 740,44 грн. -3% річних, судові витраті по сплаті державного мита в розмірі 1 659,92 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 235,06 грн. В решті позову відмовити.»
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ згідно постанови.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Суддя Л.В.Чоха
Суддя В.В. Прудніков