"15" березня 2011 р. Справа № 16/5027/112/2011.
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці
до державного підприємства дослідного господарства “Центральне” Буковинського інституту Агропромислового виробництва УААП, м. Чернівці
про стягнення заборгованості на загальну суму 130 500,00 грн.
Суддя Гурин М.О.
Представники:
від позивача -ОСОБА_2, довіреність від 03.02.2011 р.
від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до державного підприємства дослідного господарства “Центральне” Буковинського інституту Агропромислового виробництва УААП про стягнення заборгованості на загальну суму 130 500,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач, всупереч укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №24/03 від 15.02.2010 р., не виконав свої договірні зобов'язання по відпуску насіннєвого матеріалу, що призвело до виникнення заборгованості на загальну суму 130 500,00 грн., в тому числі: 120 000,00 грн. основного боргу та 10 500,00 грн. штрафу.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 04.02.2011 р. порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 24.02.2011 р., зобов'язано сторони надати ряд доказів.
У судовому засіданні 24.02.2011 р., за клопотанням представника позивача, оголошено перерву до 15.03.2011 р.
На день розгляду справи 15.03.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягає на задоволенні позову з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча у судовому засіданні 24.02.2011 р. позовні вимоги позивача визнав у повному обсязі.
Нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами, оскільки сторони належним чином повідомлені про час і місце слухання справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Аналогічний зміст викладений також й в частині першій статті 173 Господарського кодексу України.
15.02.2010 р. сторони уклали договір купівлі-продажу №24/03 (далі -Договір) згідно умов якого, цей договір визначає умови купівлі-продажу насіннєвого матеріалу (надалі -товар), який належить продавцю (відповідач про справі) на момент укладення договору та буде набутий продавцем (позивач по справі) у майбутньому при виконанні умов цього договору.
Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З огляду на вищевикладене, дослідивши договір купівлі-продажу №24/03 від 15.02.2010 р., суд встановив, що даний договір є укладеним, оскільки між сторонами існувала домовленість, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.
Крім того, статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Враховуючи вищевказане, договір купівлі-продажу №24/03 від 15.02.2010 р. є дійсним.
Згідно п. 2.2. Договору загальна сума за даним договором становить 150 000,00 грн.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору встановлено, що вартість товару оплачується на розрахунковий рахунок продавця в національній валюті - гривні. Оплата товару проводиться наступним чином:
- 120 000,00 грн., від вартості товару покупець попередньо оплачує в термін до 25.03.2010 р.
- 30 000,00 грн., після отримання товару на складі покупця та отримання всіх супровідних документів.
На виконання умов вказаного Договору за період з 15.02.2010 р. по 25.03.2010 р. позивач попередньо оплатив відповідачу товар на загальну суму 120 000,00 грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №20 від 15.02.2010 р. на суму 40 000,00 грн., №40 від 09.03.2010 р. на суму 2 500,00 грн., №42 від 10.03.2010 р. на суму 1 000,00 грн., №53 від 25.03.2010 р. на суму 76 500,00 грн., а тому свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином.
В п.3.1. Договору передбачено, що товар повинен бути переданий покупцю не пізніше 24.07.2010 р.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, відповідач, у встановлений п. 3.1. договору строк, товар позивачу не передав.
Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 07.08.2010 р. було направлено на адресу відповідача претензію на загальну суму 130 500,00 грн. з вимогою повернути сплачені за товар кошти та сплатити штраф.
З отриманої відповіді на претензію від 31.01.2011 р. вбачається, що державне підприємство дослідного господарства “Центральне” визнає зазначену заборгованість, але не може її погасити у зв'язку з відсутністю коштів.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем становить 120 000,00 грн.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки в судовому засіданні доведено невиконання відповідачем договірного зобов'язання по відпуску насіннєвого матеріалу, позов в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення штрафу, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Сторони в п. 8.6. Договору передбачили, що за не поставку / несвоєчасну поставку товару, асортименту, що не відповідає вказаному у додатках до цього договору, продавець сплачує покупцеві штраф в розмірі 7 % від ціни договору та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України.
Згідно розрахунку позивача штраф складає 10 500,00 грн.
Перевіривши розрахунок суми штрафу, суд вважає, що вимога позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 10 500,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Судові витрати покласти на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з державного підприємства дослідного господарства “Центральне” Буковинського інституту Агропромислового виробництва УААП (м. Чернівці, вул. Каштанова, 20, код 007298724120) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 120 000,00 грн. основного боргу, 10 500,00 грн. штрафу, 1 305,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя М.О. Гурин
Повне рішення складено 16.03.2011 р.