"14" березня 2011 р. справа № 1/62
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Вижницької міської ради
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області
про визнання права власності на нерухоме майно. в т.ч. побудоване самовільно -136596,00грн.
Суддя Желік Б.Є.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_2
Від відповідача -не з'явився
Від третьої особи -Дрищенюк М.М.
Ухвалу винесено 14 березня 2011 року у зв'язку з оголошенням судом перерви у судовому засіданні відповідно до ухвали від 28.02.2011 року.
СУТЬ СПОРУ: Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28 грудня 2010р. за позовною заявою фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який мешкає в АДРЕСА_1 про визнання за фізичною особою -приватним підприємцем ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_2, у т.ч. на:
- магазин будівельних матеріалів, позначений згідно інвентарному плану забудови літерою “А-ІІ” площею 1219,60м.кв;
- комплекс магазинів та гаражів, позначених згідно інвентарному плану забудови літерою “Фm” площею 250м.кв;
- підпірну стінку, позначену згідно інвентарному плану забудови літерою “И-1”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги у справі, позивач посилається на наступні обставини і докази.
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 4.08.2004р. сер. ЧВ № 078193 фізична особа-підприємець ОСОБА_1, є власником земельної ділянки площею 0,4285га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням: для реконструкції викупленого приміщення під магазин, будівництво гаражу, пункту вулканізації та їх обслуговування (кадастровий номер земельної ділянки: 7320510100:01:002:0020).
За договором купівлі-продажу нерухомого майна від 30 жовтня 2003 року позивач є власником будівлі стружкового цеху загальною площею 299,70м.кв.
На підставі п.3 рішення 9-ї сесії 24 скликання Вижницької міської ради від 27.11.2003р. про надання дозволу на будівництво гаража, вулканізаційного приміщення та пристосування колишнього стружкового цеху під магазин будівельних матеріалів і господарських товарів та існуючого складського приміщення для готової продукції, позивач здійснив переобладнання будівлі стружкового цеху як головної речі під магазин будівельних матеріалів з добудовою комплексу магазинів і гаражів та підпірної стінки, що згідно з інвентарним планом забудови позначені: літерою “А-ІІ” -магазин будівельних матеріалів; літерою “Фm” -комплекс магазинів і гаражів; літерою “И-1” -підпірна стіна (господарська споруда).
При проведенні 27 липня 2010 року поточної інвентаризації зазначеного вище майна та при оформленні на нього технічної інвентаризації, Вижницьке РБТІ у Схематичному плані техпаспорта на це майно визначило його як самовільно побудоване, що позбавляє позивача можливості оформити майно в інший, крім судового порядку, спосіб, т.я. Вижницька міська рада, посилаючись на п. 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно від 07.02.2002р., на Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та на Закон України “Про місцеве самоврядування”, відмовилася винести рішення з оформленням на позивача відповідного свідоцтва про державну реєстрацію його права власності на вказане нерухоме майно.
Крім того, позивач вважає, що віднесення спірного у справі майна до самовільно побудованого суперечить част. 24 п.3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Держбуду України 24.05.2001р.. № 127, який не відносить до самочинного будівництва здійснену позивачем перебудову належного йому на праві власності приміщення стружкового цеху.
Відповідач, Вижницька міська рада, позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 визнала у повному об'ємі, про що подала до суду листа за №02-18/492 від 14 грудня 2010 року (а.с.79).
Ухвалами від 18 січня та від 01 лютого 2011 року розгляд справи судом відкладався з підстав, наведених в ухвалах, у тому числі у зв'язку із залученням до участі у справі Держархбудінспекції у Чернівецькій області в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (а.с.85,86).
16 лютого 2011 року від третьої особи у справі до суду надійшло письмове пояснення за 37/24/2-6/63 від 15.02.2011 року (а.с.97-100), у якому Держархбудінспекція наводить підстави, за яких вважає позов п/п ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на спірні у справі об'єкти необґрунтованим та передчасним, посилаючись у тому числі на чинне законодавство, що регулює порядок виникнення у особи права власності на новостворене майно (ст.331 ЦК України) та на Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 року №923(із змінами і доповненнями, внесеними станом на 16 червня 2010р.), вимоги яких позивачем у даній справі не дотримано. Поряд з наведеним, третя особа звертає також увагу суду на те, що відповідно до ст.301 Закону України «Про планування і забудову територій»експлуатація не прийнятих в установленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється. Отже, визнання в судовому порядку права власності на самочинно побудований об'єкт без прийняття його в експлуатацію в установленому чинним законодавством порядку не дає його власнику права експлуатувати такий об'єкт.
Ухвалою від 28 лютого 2011 року суд задовольнив клопотання позивача про продовження на 15 днів строку розгляду даної справи, оголосивши перерву в судовому засіданні до 14 березня 2011 року (а.с.108).
09 березня 2011 року до суду від п/п ОСОБА_1 надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог у справі, у якому позивач просить суд про наступне:
Визнати за п/п ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно -магазин будівельних матеріалів, позначений у інвентарному плані забудови літерою «А-11»площею 1219,60 кв. метрів, що знаходиться у АДРЕСА_2.
У цьому клопотанні позивач додатково до підстав обґрунтування позовних вимог у справі посилається також на те, що магазин будівельних матеріалів, право власності на який позивач просить за ним визнати є допоміжною річчю і у понятті ст.186 ЦК України служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Такою річчю для п/п ОСОБА_1 є нежитлова будівля з площею на момент реєстрації 299,70 кв.м літера «А-11», яка знаходиться на АДРЕСА_2 і яка належить позивачу на праві власності на підставі договору купівлі-0продажу від 30.10.2003 року та державної реєстрації у ДКП «Вижницьке БТІ»від 11.09.2009 року за №3100873. Дана обставина, вважає позивач, є підставою для реєстрації за ним права власності на магазин будівельних матеріалів літ. «А-11»площею 1219,6 кв.м, як допоміжної речі.
Поряд з наведеним позивач також звертає увагу суду на те, що 13.01.2011 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 04.03.2011 року і яким докорінно змінено (та частково відмінено) порядок отримання дозволів на будівництво об'єктів нерухомого майна відповідної категорії складності, здача та прийняття їх в експлуатацію, що повинно бути враховано судом при постановленні рішення у даній справі.
Заслухавши усні пояснення сторін, дослідивши матеріали і фактичні обставини у справі, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку про те, що спір у даній справі не може бути розглянутий по суті позовних вимог у зв'язку з неподанням позивачем витребуваних від нього судом документів, які мають значення для справи. А саме.
Судом встановлено.
З урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог у справі (а.с.109-112) позивачем заявлений позов про визнання за ним права власності на об'єкт будівництва -магазин будівельних матеріалів площею 1219,60 кв.м побудований позивачем у відповідності до рішення №87-22/09 від 12.11.2009р. 22 сесії 5 скликання Вижницької міської ради. Шляхом реконструкції стружкового цеху (а.с.20), який належить позивачу на праві приватної власності, площа якого на момент реєстрації становила 299,70 кв.м. Отже, позивачем заявлений позов на новостворене майно.
У відповідності до приписів ст..331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.
Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів затверджений постановою КМ України від 08.10.2008р. №923 (у редакції постанови КМ України від 20.05.2009р. №534), у відповідності до п.17 якого датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту є дата видачі зареєстрованого Держархбудінспекцією сертифіката відповідності.
З метою встановлення моменту виникнення у позивача права власності на спірне у справі майно, суд у т.ч. неодноразово ухвалами від 28 грудня 2010 року та від 01 лютого 2011 року (а.с.1,93) зобов'язував п/п ОСОБА_1 подати сертифікат відповідності магазину будівельних матеріалів літера «А-11»площею 1219,60 кв.м.
Однак, витребуваний судом документ позивачем на день розгляду справи не поданий , у зв'язку з чим суд позбавлений можливості розглянути спір у даній справі по суті позовних вимог.
Що стосується посилання позивача на зміни щодо порядку здачі і прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомого майна, які внесено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», прийнятий Верховною Радою України 13 січня 2011 року, то суд зазначає наступне.
У відповідності до приписів ст.5 ЦК України акт цивільного законодавства не має зворотної сили, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Таким чином у будь-якому разі Закон України від 13.01.2011р. «Про регулювання містобудівної діяльності»не може бути застосований до відносин у даній справі.
Ґрунтуючись на викладеному, матеріалах справи, керуючись ЦК України, Порядком про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою КМ України від 08.10.2008р. №923 (у редакції постанови КМ України від 20.05.2009р. №534), ст.ст.44,45,47-1,49, п.5 ст.81 ГПК України, суд
1.Залишити позов без розгляду.
2.Судові витрати у справі віднести на позивача.
3.Додані до позовної заяви документи повернути позивачу.
Суддя Б.Є. Желiк