"21" лютого 2011 р.
Справа № 4/5027/117/2011.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніонтрейд”
до відповідача Дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”
про стягнення заборгованості -138998,28 грн.
Суддя О. Г. Проскурняк
Представники:
від позивача -Онищенко О.І. -директор
від відповідача -Левченко І.С. -довіреність № 268 від 22.09.2010 р.
СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю “Юніонтрейд” звернулось з позовом до дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” про стягнення заборгованості у сумі 138998,28 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладеного між сторонами договору поставки продукції від 19 квітня 2010 року та на підставі видаткових накладних: № РН-0000040 від 27 квітня 2010 року, № РН-0000062 від 30 квітня 2010 року, № РН-0000075 від 02 червня 2010 року, № РН-0000077 від 03 червня 2010 року, № РН-0000078 від 03 червня 2010 року здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 117679,37 грн., а відповідач отримав означений товар та зобов'язувався розрахуватись за продукцію протягом 30 денного терміну з дня отримання товару. Далі позивач стверджує, що відповідач оплату за отриманий товар у відповідності до договору не здійснив, в результаті чого виник борг у сумі 117679,37 грн. за несвоєчасну сплату якої нараховано пеню у сумі 4647,58 грн., інфляційні у сумі 6583,84 грн., штрафні санкції у сумі 8233,36 грн. та три відсотки річних у сумі 1914,13 грн.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
19 квітня 2010 року між сторонами укладено договір поставки продукції № 23/10 згідно пункту 1.1. якого, позивач зобов'язувався поставити, а відповідач прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначеним цим договором товар.
Згідно видаткових накладних скріпленими печатками та підписами сторін: № РН-0000040 від 27 квітня 2010 року, № РН-0000062 від 30 квітня 2010 року, № РН-0000075 від 02 червня 2010 року, № РН-0000077 від 03 червня 2010 року, № РН-0000078 від 03 червня 2010 року позивач здійснив поставку, а відповідач отримав товар на загальну суму 117679,37 грн.
Пунктом 4.3. договору поставки продукції від 19 квітня 2010 року встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється платником протягом 30 днів з дати одержання продукції, шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач оплату за поставлений товар у відповідності до договору в повному обсязі не проводив, у результаті чого виникла заборгованість у сумі 117679,37 грн.
Статтею 231 Господарського кодексу України передбачено розмір штрафних санкцій, а саме встановлено, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або пору шення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного креди ту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Оскільки розмір даного виду штрафних санкцій не передбачено договором, при цьому між сторонами порушено господарське зобов'язання в якому відповідач є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, тому позивач правомірно за прострочення оплати виконання господарського зобов'язання нараховував штраф у сумі 8233,36 грн.
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.3. статті 6 укладеного між сторонами договору визначено, що у випадку прострочки оплати за отриманий товар, покупець виплачує продавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми товару за кожний день прострочки.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається, відповідач не неналежним чином виконував грошові зобов'язання щодо сплати вартості отриманого товару у відповідності до договору, у зв'язку з чим зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню у сумі 4647,58 грн., інфляційні у сумі 6583,84 грн. та три відсотки річних у сумі 1914,13 грн.
Судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з дочірнього підприємства “Чернівецький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” -вул. Головна, 205, м. Чернівці, код 31963989 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юніонтрейд” -вул. Петра Вершигори, 9, оф.106, м. Київ, код 36347431, п/р 260091699359 в Деснянському відділені № 4 ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 380805 -117619,37 грн. -основного боргу, 4647,58 грн. -пені, 6583,84 грн. -інфляційні, 8233,36 грн. -штрафні санкції, 1914,13 грн. -3% річних, 1389,98 грн. - державне мито та 236,00 грн. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О. Г.Проскурняк
Повне рішення складено 25 лютого 2011 року