"14" лютого 2011 р. Справа № 1/98.
За позовом Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гермес” м. Чернівці
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Системабуд” м. Бориспіль
про звернення стягнення на предмет іпотеки -10381653,27 доларів США
Суддя М.І. Ніколаєв
Представники сторін:
від позивача -Буздуга Н.І.. представник, дов. від 22.11.2011р.
від відповідача -Явіц В.Й. представник.
СУТЬ СПОРУ: Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22 жовтня 2009 року суддею Б.Є.Желік порушено провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства (ПАТ) “Сведбанк Інвест” м. Київ із залученням до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Системабуд” м. Бориспіль Київської області у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Гермес” м.Чернівці 10381653,27 доларів США , у т.ч.:
- 9000000,00 доларів США заборгованості по кредиту за кредитним договором № 485 від 09.06.2006р., укладеного між ЗАТ “ТАС -Інвестбанк”, правонаступником якого є позивач у цій справі, та ТОВ “Системабуд”;
- 1125250,00 доларів США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами;
- 118166,67 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів;
- 81543,35 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами ;
- 54000,00 доларів США щорічної комісії за управління кредитною лінією;
- 2693,25 доларів США пені за несвоєчасну сплату щорічної комісії за управління кредитною лінією.
Стягнення заявлених у позові грошових сум позивач просить здійснити шляхом звернення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 485/ІП-1 від 22.06.2006р., а саме на об'єкт нерухомості -будівлю (фізкультурно-оздоровчий комплекс) загальною площею 4258,40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 3, та до складу якого входять: адміністративно-оздоровчий комплекс літера “А” площею 3829,30 кв.м; побутовий комплекс літера “Б” площею 315,90 кв.м; трансформаторна літера “В” площею 48,10 кв.м; роздягальня літ. “Г” площею 65,10 кв.м; корти № 1 за витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно; огорожа № 2 за витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно; замощення 1 за витягом з Реєстру прав власності.
Позивач також просить встановити спосіб реалізації предмета іпотеки за іпотечним договором № 485/ІП-1 від 22.06.2006р. шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі висновку незалежної експертизи.
Ухвалою суду від 17.12.2009 року продовжено строк вирішення спору поза межами двохмісячного строку.
Ухвалами господарського суду Чернівецької області розгляд справи неодноразово відкладався.
Ухвалою суду від 07.09.2010 року Приватне акціонерне товариство “Сведбанк Інвест” замінено його правонаступником - Публічним акціонерним товариством “Сведбанк” та відкладено розгляд справи на 07.10.2010 року.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Чернівецької області від 04.10.2010 року у зв'язку із перебуванням судді Желіка Б.Є. у щорічній відпустці справу передано до провадження судді Ніколаєва М.І.
Ухвалою суду від 07.10.2010 року розгляд справи відкладено на 20.10.2010 року, а 20.10.2010 року відкладено -на 04.11.2010 року.
У судовому засіданні 04.11.2010 року представник відповідача надав суду клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з розглядом господарським судом міста Києва справи №4/439.
Ухвалою суду від 05.11.2010 року провадження у справі № 1/98 зупинено до закінчення провадження у справі №4/439.
Ухвалою суду від 21.01.2010 року за клопотанням позивача провадження у справі у зв'язку із набранням рішенням у справі № 4/439 поновлено, судове засідання призначено на 12.01.2011 року.
Ухвалою суду від 12.01.2011 року та від 27.01.2011 року розгляд справи відкладався.
10.02.2011 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з поданням ТОВ “Системабуд” апеляційної скарги на рішення господарського суду м. Києва у справі №4/439 від 23.11.2010 року.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі виходячи з наступного.
У відповідності до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом.
Разом з тим, рішення господарського суду м. Києва від 23.11.2010 року у справі №4/439 набрало законної сили, адже доказів прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційного суду відповідачем на подано. При цьому суд також враховує, що провадження у справі вже зупинялось до вирішення справи №4/439, проте рішення по даній справі у встановлені строки не оскаржено, адже апеляційну скаргу подано ТОВ “Системабуд” через 2 місяці після ухвалення рішення, що свідчить про затягування відповідачем та третьою особою строків розгляду справи. У свою чергу, в разі прийняття апеляційної карги по справі №4/439, відповідач не позбавлений права звернутись з клопотанням про зупинення провадження у справі під час перегляду справи в апеляційній інстанції.
Також у судовому засіданні представник позивача, з посиланням на статтю 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просить звернути стягнення на предмет іпотеки, за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити грошові вимоги ПАТ «Сведбанк»у розмірі 10 381 653,27 доларів США, встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 5 972 062,00 грн. Враховуючи, що подана заява за своїм змістом не змінює предмет та підставу позову, а виключно деталізує процедуру звернення стягнення, вона приймається судом.
У судовому засіданні 10.02.2011 року оголошено перерву до 14.02.2011 року.
14.02.2011 року відповідач через канцелярію господарського суду надав зустрічну позовну заяву (вх. № 147 від 14.02.2011 року), в якій він просить суд визнати недійсним іпотечний договір від 22.06.2006 року, скасувати запис №2702 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та зобов'язати ДП «Інформаційний центр»МЮУ вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про заборону відчуження майна відповідача.
Разом з тим, відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України, у редакції, яка діє з 30.07.2010 року, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
При цьому суд вважає, що процесуальна дія повинна вчинятись в спосіб та строк, визначений відповідною нормою закону в редакції, яка діє станом на момент її вчинення.
Тобто, з 30.07.2010 року подання зустрічного позову можливе виключно до початку розгляду господарським судом справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.10.2009 року, тобто до вступу в дію нової редакції статті 60 Господарського процесуального кодексу України, проте розгляд справи по суті відбувався після вступу в дію нової редакції статті 60 Господарського процесуального кодексу України, зокрема у судових засіданнях 07.10.2010 року, 04-05.11.2010 року, 12.01.2011 року, 27.01.2011 року та 10.02.2011 року. У свою чергу, відповідач звернувся до суду з зустрічною позовною заявою лише 14.02.2011 року, тобто після початку розгляду справи по суті, що у відповідності до вимог статті 22, 60, пункту 1 частини першої та частини другою та третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення зустрічної позовної заяви без розгляду.
При цьому суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права звернутися з даним позовом до господарського суду в загальному порядку
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -
Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно та Витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно ТОВ «Гермес»є власником будівлі фізкультурно-оздоровчого комплексу загальною площею 4258,40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 3, до складу якого входять: адміністративно-оздоровчий комплекс літера “А” площею 3829,30 кв.м; побутовий комплекс літера “Б” площею 315,90 кв.м; трансформаторна літера “В” площею 48,10 кв.м; роздягальня літ. “Г” площею 65,10 кв.м; корти № 1; огорожа № 2; замощення 1.
09 червня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК», яке було реорганізовано в Приватне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», та Товариством з обмеженою відповідальністю «Системабуд»(позичальник) укладено Кредитний договір № 485, згідно пункту 1.1 якого банк зобов'язався відкрити позичальнику кредитну лінію, що відновлюється, у гривнях, а позичальник зобов'язався повернути кредит у строки, визначені у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання, передбачені договором.
Згідно пункту 3.1 кредитного договору розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється з дати перерахування коштів і до повного погашення заборгованості за кредитом на суму залишку непогашеної заборгованості.
Згідно пункту 4.1 кредитного договору кошти кредиту повертаються з додержанням строків, визначених у Графіку встановлення та зменшення ліміту заборгованості, який є додатком до договору.
Пунктом 4.2 кредитного договору передбачено, що позичальник щомісячно сплачує проценти за користування кредитом у валюті кредиту не пізніше 05 числа кожного місяця за період з першої по останню дату попереднього місяця.
Відповідно до пункту 5.1.1 кредитного договору виконання зобов'язань за кредитним договором забезпечується заставою (іпотекою) нежитлових будівель та споруд, які знаходиться за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 3 та належать ТОВ «Гермес».
Згідно пункту 8.1 кредитного договору банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту, в межах кредитної лінії, разом із сплатою процентів і передбачених договором неустойок в разі, якщо позичальник порушує строки сплати процентів та погашення кредиту.
20 листопада 2007 року Додатковим договором № 4 до Кредитного договору встановлено мультивалютну кредитну лінію, збільшено ліміт заборгованості до 2 000 000 доларів США та визначено строк дії кредитної лінії до 09.01.2011 року. При цьому процентну ставку встановлено в розмірі 14,5 % річних у доларах США.
Згідно додаткової угоди №14 від 11.07.2008 року загальний ліміт за кредитною лінією збільшено до 9 000 000 доларів США, процентну ставку залишено на рівні 14,5 % річних.
Додатковим договором від 26.09.2008 року № 25 встановлено процентну ставку у період з 01.10.2008 року по 28.02.2009 року в розмірі 15,5 % річних у доларах США, а з 01.03.2009 року по 31.12.2009 року -14,5 % річних.
Додатковим договором від 29.09.2008 року № 26 встановлено поточний (доступний) ліміт заборгованості до 9 000 000 доларів США та встановлено остаточну дату погашення заборгованості -31.12.2009 року.
Додатковим договором від 20.12.2008 року № 3 встановлено процентну ставку в розмірі 13 % річних.
Як встановлено судовим слуханням та підтверджується відповідними меморіальними орденами та довідкою банку, позивач взяті на себе зобов'язання виконав, кредит в сумі 9 000 000 доларів США надав, проте позичальник неодноразово порушував умови кредитного договору, вчасно суму кредиту та проценти не сплачував.
В забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес»укладений іпотечний договір № 485ЯП-1 від «22»червня 2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі за № 2702.
За договором іпотеки ТОВ «Гермес», як майновий поручитель, передав, а Відповідач прийняв в іпотеку предмет іпотеки, а саме будівлю (фізкультурно-оздоровчий комплекс), загальною площею 4258,40 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 3.
Пунктом 1.1 іпотечного договору, з урахуванням Договору №4 від 23.09.2008 року про внесення змін до іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець як майновий поручитель передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку предмет іпотеки на забезпечення наступних зобов'язань позичальника за кредитним договором №485 від 09.06.2006 року:
- зобов'язань позичальника із повернення у відповідних валютах кредиту фактично наданої суми кредиту у межах загального ліміту заборгованості 9 000 000 доларів США. З граничним строком повернення не пізніше 31.12.2009 року,
- зобов'язань позичальника із сплати у відповідних валютах кредиту щомісячно суми процентів, що визначається за ставкою -14,5% річних у доларах США.
- зобов'язань по комісії, пені та штрафних санкцій відповідно до умов кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.2 іпотечного договору за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі.
Отже, відповідно до умов Іпотечного договору, за рахунок предмету іпотеки забезпечується виконання всіх зобов'язань за кредитним договором.
Згідно пункту 2.2 іпотечного договору загальна (договірна) вартість предмету іпотеки за домовленістю сторін складає 4741871,13 грн.
Пунктом 4.1 іпотечного договору передбачено, що іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у випадках, передбачених Законом України «Про іпотеку»та (або) іпотечним договором, а також якщо на момент настання строку виконання зобов'язань позичальника вони не будуть виконані, а саме: при несплаті або частковій неповерненні в строк сум процентів, та (або) при повному або частковому неповерненні суми кредиту у встановлений строк …
При цьому сторони погодились, що документами, які підтверджують наявність випадків, передбачених вище, є виписки з відповідних рахунків з обслуговування кредиту або інші документи.
Пунктом 6.1 іпотечного договору сторони погодили, що останній діє до припинення основного зобов'язання за кредитним договором.
Пунктом 7.7 іпотечного договору передбачено накладення нотаріусом заборони на відчуження предмета іпотеки.
Згідно договору №3 від 31.07.2007 року про внесення змін до іпотечного договору іпотекодавець не заперечує проти поширення іпотеки на змінені умови кредитування ( в частині збільшення загального ліміту заборгованості до 9000000 доларів США).
22.05.2009 року позивач направив позичальнику вимогу за №275 про дострокове погашення кредиту в сумі 9 828027,66 дол. США (в тому числі 9000000 дол. США заборгованість за кредитом, 807 250,00 дол. США заборгованість за відсотками та 20777,66 дол. США пені). При цьому банк попередив позичальника, що в разі невиконання зобов'язань з погашення заборгованості банк має право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості та/або розпочати процедуру звернення стягнення за іпотечним договором № 485ЯП-1 від «22»червня 2006 року.
Дана вимога отримана позичальником 29.05.2009 року, проте залишена без реагування.
22.05.2009 року позивач направив відповідачу вимогу за №278 про дострокове погашення кредиту в сумі 9 828455,33 дол. США та повідомив про початок процедури звернення стягнення на предмет іпотеки. При цьому банк попередив відповідача, що в разі невиконання зобов'язань з погашення заборгованості банк має право звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості шляхом звернення на предмет іпотеки.
Дана вимога отримана відповідачем 06.06.2009 року, проте залишена без реагування.
Як встановлено судовим слуханням кредитний договір на момент виникнення спору є чинним, доказів його недійсності суду не надано, а заборгованість позивача згідно розрахунку позивача за даним кредитним договором становить 10 381 653,27 доларів США, у тому числі 9000000 доларів США основного боргу, 1125250 доларів США боргу по прострочених відсотках за вересень 2008 року -вересень 2009 року, 81 543,35 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за квітень -вересень 2009 року, 54 000 доларів США комісії, 118 166,67 доларів США пені за несвоєчасну сплату основного боргу за червень -вересень 2009 року та 2693,28 доларів США пені за несвоєчасну сплату комісії.
Станом на момент вирішення спору сума боргу ні відповідачем, ні позичальником не погашена.
Згідно звіту незалежної оцінки від 07.02.2011 року та листа на адресу суду від 09.02.2011 року №09/11-К ринкова вартість предметі іпотеки становить 5 972 062 грн. без ПДВ.
Відповідно ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, в силу ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до п. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позичальник, не виконав взяті на себе зобов'язання в частині сплати процентів, пені та основного боргу в установлений договорами строк та у передбаченому розмірі, допустивши станом на день вирішення спору заборгованість у розмірі 10 381 653,27 доларів США .
При цьому позивач правомірно, враховуючи пункти 6.2, 6.3 кредитного договору та статтю 549 Цивільного кодексу України і статтю 232 Господарського кодексу України, нарахував відповідачу 81 543,35 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків за квітень -вересень 2009 року, 118 166,67 доларів США пені за несвоєчасну сплату основного боргу за червень -вересень 2009 року та 2693,28 доларів США пені за несвоєчасну сплату комісії
Крім того, сплати щорічно комісії за управління кредитною лінією передбачена пунктом 7.4.3 кредитного договору та додатком №2 до нього.
Відповідне порушення відповідача, за змістом пункту 8.1 кредитного договору є підставою для виникнення у позивача права вимагати дострокового повернення наданого кредиту у повному обсязі.
В силу ст.589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Стаття 590 Цивільного кодексу України встановлює, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні положення визначені нормами Закону України "Про іпотеку" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень.
Зокрема, статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека -це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною 5 ст. 3 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Згідно із ст.19 Закону України "Про іпотеку", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Як встановлено судом, позивач, у порядку передбаченому ст.35 Закону України "Про іпотеку" та ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", направив відповідачу, як майновому поручителю позичальника, повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов'язання. Проте відповідач у встановлений законом 30 -ний строк кредит, нараховані проценти за користування кредитом, а також інші платежі, нараховані згідно з договором, достроково не сплатив, що зумовило виникнення у позивача права звернення стягнення на предмет іпотеки
А відтак, враховуючи встановлені обставини та положення вищевказаних норм матеріального права, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення з відповідача 10381653,27 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вищевказаного іпотечного договору.
Відповідно до частини шостої ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Згідно з частиною першою ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
На виконання вказаних норм Закону України "Про іпотеку" суд встановлює спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 5 972 062,00 грн.
За таких обставин справи позов слід задовольнити.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 49, 60, 63, 79, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовити.
2. Зустрічний позов повернути відповідачу без розгляду.
3. Позов задовольнити.
4. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №485/ІП-1 від 22.06.2006 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. та зареєстрований в реєстрі за №2702, а саме на об'єкт нерухомості -будівлі (фізкультурно-оздоровчого комплексу) загальною площею 4258,40 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, Парковий проїзд, 3, до складу якого входять: адміністративно-оздоровчий комплекс, літера “А” площею 3829,30 кв.м; побутовий комплекс, літера “Б” площею 315,90 кв.м; трансформаторна, літера “В” площею 48,10 кв.м; роздягальня, літ. “Г” площею 65,10 кв.м; корти № 1 огорожа № 2, замощення І, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу 5 972 062,00 грн. (без ПДВ) для задоволення грошових вимог публічного акціонерного товариства “Сведбанк” (м. Київ вул. С.Петлюри, 30 код 19356840) до товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес»(м. Чернівці Парковий проїзд, 3 код ЄДРПОУ 14333314) за кредитним договором №485 від 09.06.2006 року в сумі 10 381 653,27 доларів США, у тому числі 9000000 доларів США основного боргу, 1125250 доларів США боргу по прострочених відсотках, 81 543,35 доларів США пені за несвоєчасну сплату відсотків, 54 000 доларів США комісії, 118 166,67 доларів США пені за несвоєчасну сплату основного боргу, 2693,28 доларів США пені за несвоєчасну сплату комісії.
5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес»(м. Чернівці Парковий проїзд, 3 код ЄДРПОУ 14333314) на користь Публічного акціонерного товариства “Сведбанк” (м. Київ вул. С.Петлюри, 30 код 19356840) 3187,50 доларів США державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повне рішення складено та підписано 17.02.2011 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І. Ніколаєв