"15" лютого 2011 р. Справа № 9/94.
За позовом гр. ОСОБА_1 м. Чернівці
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” м. Чернівці
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача -гр. ОСОБА_2 м. Чернівці
про визнання рішення учасника недійсним
Суддя М.І.Ніколаєв
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_3 представник.
Від відповідача: Решетов В.В. представник, довіреність від 02.06.2008 року.
Від третьої особи - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Громадянин ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” м. Чернівці про визнання недійсним рішення учасника №3 від 11.08.2008 року, яким участь позивача у товаристві припинено у зв'язку із зверненням частки на його частку в статутному капіталі, скасовано установчий договір, затверджено статут товариства в новій редакції та вирішено внести відповідні зміни до державного реєстру і здійснити державну реєстрацію змін до статуту.
Представник відповідача у відзиві на позов проти заявлених вимог заперечує, посилаючись при цьому на те, що звернення стягнення на частку позивача відбулось з моменту пред'явлення відповідного позову до Шевченківського районного суду, а відтак жодних інших рішень загальних зборів законодавством не вимагається. Пари цьому спірне рішення №3 лише підтверджує факт припинення участі позивача у товаристві, адже вимогу про звернення стягнення на частку позивача задоволено та виплачено згідно рішень учасника відповідача №1 та №2.
Ухвалою суду від 01.12.2010 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 10.12.2010 року.
Також, ухвалою суду від 01.12.2010 року заяву про забезпечення позову задоволено та заборонено державним реєстраторам виконавчого комітету Чернівецької міської ради проводити державну реєстрацію змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” (м. Чернівці вул. Гагаріна,21/Б код 22838442).
10.12.2010 року від представника відповідача надійшла заява про скасування заходів забезпечення позову.
У судовому засіданні 10.12.2010 року оголошено перерву до 13.12.2010 року, а у судовому засіданні 13.12.2010 року -до 23.12.2010 року.
Ухвалою суду від 23.12.2010 року у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
У судовому засіданні 23.12.2010 року оголошено перерву до 10.01.2011 року, а у судовому засіданні 10.01.2011 року -до 21.01.2011 року.
Ухвалою суду від 21.01.2011 року розгляд справи відкладено на 01.02.2011 року.
01.02.2011 року від представника позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення ВАС України адміністративної справи №К-42616/10, провадження в якій відкрито за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” до Державного реєстратора виконавчого комітету Чернівецької міської ради про зобов'язання вчинити дії.
У судовому засіданні 01.02.2011 року оголошено перерву до 04.02.2011 року.
Ухвалою суду від 04.02.2011 року строк розгляду спору продовжено на 15 днів, у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено та розгляд справи відкладено на 14.02.2011 року.
14.02.2011 року від представника позивача надійшли додаткові доводи до позовної заяви, в яких він зазначає, що участь учасника в товаристві у зв'язку зі звернення стягнення на всю його частку в статутному капіталі товариства припиняється після вступу в законну силу рішення суду про виділення визначеного майна товариства, яке пропорційне частці такого учасника та звернення на нього стягнення в порядку передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
У судовому засіданні 14.02.2011 року оголошено перерву до 15.02.2011 року.
Третя особа не використала наданого законом права на участь у судовому засіданні, хоча і була повідомлена про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка третьої особи не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -
Згідно статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” в редакції, що затверджена загальними зборами від 23.07.2003 року, учасниками відповідача є гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_1, частки яких у статутному фонді є рівними та складають 50%, що в грошовому еквіваленті становить 600000 грн.
Як вбачається з Аудиторського висновку від 21.11.2008 року загальна сума чистих активів позивача, пропорційна його частки в статутному капіталі відповідача становить 536 000 грн.
Пунктом 8.1. статуту передбачено, що вищим керівним органом Товариства є збори Учасників, які складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників.
До виключної компетенції зборів учасників відноситься вирішення питання щодо виключення учасника з товариства. (п. 8.2.12 Статуту)
Пунктом 8.8 статуту передбачено, що з питань, зазначених у підпунктах 8.2.1, 8.2.2 та 8.2.12 цього Статуту, рішення зборів учасників вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників Товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів учасників, що присутні на зборах.
Збори Учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні Учасники (представники Учасників), що володіють в сукупності більш як 60 відсотками голосів.(п.8.9 Статуту)
Згідно пункту 8.10 Статуту збори Учасників Товариства обирають голову Товариства, який відає справами скликання та організації зборів. Голова зборів організує ведення протоколу. Книга протоколів має бути в будь-який час надана Учасникам Товариства. На їх вимогу повинні видаватись засвідчені витяги з книги протоколів.
Відповідно до витягу з ЄДР від 20.11.2008 року директором товариства є ОСОБА_2
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 18.01.2008 року задоволено позов ОСОБА_5 та стягнуто з позивача 12625000 грн. боргу.
Відповідно до угоди від 10.03.2008 року ОСОБА_5 передала ОСОБА_6 право вимоги до гр. ОСОБА_1 в сумі 12625000грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду від 27.06.2008 року відкрито провадження у справі №2-2506 за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока» та ОСОБА_1 про виділ частки майна товариства та звернення стягнення на майно.
Відповідно до заяв на ім'я Шевченківського районного суду від 11.07.2008 року та 24.11.2008 року гр. ОСОБА_1 позов ОСОБА_6 визнав у повному об'ємі та повідомив, що у випадку виділення його частини майна товариства згідно заявленого позову, його участь у ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»буде припинена.
Станом на момент вирішення спору, справа №2-2506 по суті не розглянута.
Як встановлено судовим слуханням, ОСОБА_6 із заявою про виділ частки ОСОБА_1 з майна відповідача та звернення стягнення на неї безпосередньо до ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»не звертався.
Рішенням учасника №1 ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»ОСОБА_2 від 30.07.2008 року задоволено вимогу ОСОБА_6 до ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»та вирішено провести оплату частки ОСОБА_1 грошовими коштами в розмірі, пропорційному його частки у статутному капіталі, згідно з балансом на дату пред'явлення вимоги.
Рішенням учасника №2 ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»ОСОБА_2 від 07.08.2008 року визначено, що частка позивача становить 13 101,50 грн., що еквівалентно 1485,17 Євро згідно з офіційним курсом 07.08.2008 року.
Згідно протоколу №1/08 від 11.08.2008 року загальних зборів учасників ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока», проведених методом опитування та з врахуванням змісту листа ОСОБА_1 від 11.07.2008 року, в якому останній висловив свою думку щодо поставлених питань, гр. ОСОБА_2 одноособово вирішив:
- задовольнити вимогу ОСОБА_6 до ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»про звернення стягнення на всю частку учасника ОСОБА_1, викладену в позовній заяві від 20.06.2008 року, вважати участь позивача у товаристві припиненою. При прийнятті рішення враховано згоду ОСОБА_1 на виділ частки з товариства, яка викладена в його заяві від 11.07.2008 року;
- провести виплату частки ОСОБА_1 грошовими коштами в розмірі, пропорційному його частки у статутному капіталі, згідно з балансом на дату пред'явлення вимоги;
- визначити, що частка ОСОБА_1 згідно з балансом на дату пред'явлення вимоги становить 13101,50 грн.;
- вважати участь ОСОБА_1 припиненою у зв'язку із зверненням стягнення на всю частку учасника у статутному капіталі;
- внести додатковий внесок до статутного капіталу;
- скасувати установчий договір від 29.07.2003 року;
- затвердити статут в новій редакції.
Поданий протокол не є предметом судового розгляду та для реєстрації змін до статуту державному реєстратору не подавався.
Як вбачається з копії MONEYGRAM ОСОБА_2 направив електронним переказом 08.08.2008 року на адресу ОСОБА_6 1547 Євро. Поряд з цим, представник позивача факт одержання вказаної суми заперечує.
Рішенням учасника №3 Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” ОСОБА_2 від 11.08.2008 року участь позивача в товаристві припинено у зв'язку із зверненням стягнення на всю частку учасника у статутному капіталі, скасовано установчий договір, затверджено статут товариства у новій редакції та вирішено внести відповідні зміни до установчих документів товариства.
Згідно нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” його єдиним учасником залишився ОСОБА_2, а статутний капітал становить 1200000 грн.
За таких обставин справи позов слід задовольнити виходячи з наступного.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Також відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останнього відповідно до закону, а також інші правомочності передбачені законом та статутними документами.
Відповідно до статті 87 Господарського кодексу України сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний фонд товариства. Прибуток господарського товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов'язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків і по облігаціях. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до установчих документів товариства.
Згідно статті 88 Господарського кодексу України Учасники господарського товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
Відповідно до ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди); на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; вийти в установленому порядку з товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства.
Пунктом 2.13 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин»встановлено, що порядок скликання загальних зборів учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю регулюється приписами частини п'ятої статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та установчими документами цих товариств.
Виходячи з змісту ст.ст. 58, 61 Закону України "Про господарські товариства", ст. 145 Цивільного кодексу України, ст. 167 Господарського кодексу України дотримання встановлених законодавством вимог до порядку скликання загальних зборів учасників забезпечує учасникам можливість реалізувати своє право на участь та здійснення учасниками своїх прав щодо управління товариством.
Відповідно до частини 5 статті 61 Закону України "Про господарські товариства" та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” про проведення загальних зборів Товариства Учасники повідомляються листами, телеграмами, факсограмами, електронною поштою або за допомогою кур'єра із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не пізніш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з Учасників Товариства вправі вимагати розгляду питання на зборах Учасників за умови, що воно буде ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів Учасникам Товариства повинна бути надана можливість ознайомитись з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.
Згідно статті 60 Закону України “Про господарські товариства” збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення №3 прийнято ОСОБА_2 одноособово, без скликання зборів учасників та повідомлення позивача, при цьому такого органу управління товариством як учасник та такої форми волевиявлення товариства як рішення учасника не передбачено статутом відповідача.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про господарські товариства" учасником товариства належить відповідна частка у статутному фонді.
Згідно статті 149 ЦК України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Кредитори такого учасника мають право вимагати від товариства виплати вартості частини майна товариства, пропорційної частці боржника у статутному капіталі товариства, або виділу відповідної частини майна для звернення на нього стягнення. Частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю припиняє його участь у товаристві.
Таким чином, кредитори мають право вимагати виділення частки для звернення стягнення на неї або шляхом звернення з позовною заявою до товариства, учасником якого є боржник або шляхом пред'явлення відповідної вимоги товариству, адже судовий порядок не виключає проведення розрахунків із кредиторами добровільно. При цьому вимоги кредитора повинні підтверджуватися відповідними документами (рішення суду, виконавчі написи нотаріусів, тощо).
Отже, звернення стягнення на корпоративні права в разі наявності спору може відбуватися на підставі рішення суду чи ухвали про зміну способу виконання рішення, якщо виявиться, що у боржника відсутні кошти чи інше майно, на яке можна звернути стягнення.
Аналогічної позиції в листі від 28.12.2006 року №9430 дотримується Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва України, який пропонує звертати стягнення на частку за судовим рішенням, тобто шляхом подання позову до товариства та після вирішення спору по суті.
Тож суд вважає, що з метою дотримання прав усіх суб'єктів корпоративних правовідносин і кредиторів, звернення стягнення на частку в статутному капіталі слід проводити виключно в порядку виконавчого провадження, тобто в процесі виконання відповідного рішення суду про звернення стягнення на частку, адже майновий стан боржника може змінитися під час виконання рішення або може з'явиться інше майно, на яке може бути звернене стягнення.
Відтак, саме по собі звернення з позовною заявою до суду (яка, до речі, може бути залишена без розгляду, від якої позивач може відмовитися, в задоволенні якої може бути відмовлено тощо) не свідчить про фактичне звернення стягнення на всю частку учасника в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю та не припиняє участь учасника в товаристві.
Як встановлено судовим слуханням, спір щодо звернення стягнення на частку позивача триває, майно відповідача для звернення стягнення не виділено. При цьому рішення учасника ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»від 30.07.2008 року та 07.08.2008 року жодним чином не замінюють судове рішення та фактично не припиняють і не засвідчують припинення участі позивача в товаристві, адже станом на момент їх прийняття відповідний спір між сторонами розглядається судом в порядку позовного провадження.
Крім того, спростовуючи доводи відповідача про згоду позивача із виділом своєї частики на користь кредитора під час розгляду судової справи суд зазначає, що гр. ОСОБА_1 не позбавлений права до вирішення даної справи по суті змінити свою позицію та заперечувати проти вимог кредитора. У свою чергу, позивач дійсно не заперечує проти виділення його частини майна товариства, проте зазначає, що лише після виділення такої частини майна товариства згідно заявленого позову, його участь у ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»буде припинена.
Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму ВСУ №13 від 24.10.2008 року «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до частини 2 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. N 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відтак, з урахуванням того, що відповідач порушивши порядок скликання загальних зборів, до набрання рішенням суду по справі №2-2506 законної сили та фактичного звернення стягнення на частку позивача в майні ТОВ «Регіональний центр “Мікрохірургія ока»прийняв спірне рішення, яким неправомірно позбавив гр. ОСОБА_1 статусу учасника товариства, тим самим істотно порушив його особисті корпоративні права, рішення №3 учасника Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” ОСОБА_2 від 11.08.2008 року слід визнати недійсними.
Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,82,84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2.Визнати недійсним рішення учасника №3 Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” ОСОБА_2 від 11.08.2008 року.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональний центр “Мікрохірургія ока” (м. Чернівці вул. Гагаріна, 21 Б код 22838442) на користь гр. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 інд.код НОМЕР_1) -85,00 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Повне рішення складено та підписано 21.02.2011 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя М.І.Ніколаєв